Земельное право ст 138

Чи підлягають амортизації у податковому обліку земельні ділянки, природні ресурси та малоцінні необоротні активи Розділ: Архів1

Порядок нарахування амортизації (для платників податку на прибуток, доходи яких перевищують двадцять мільйонів гривень) визначений ст. 138 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу, пп. 138.3.2 — 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу (пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу).

Підпунктом 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу (у редакції що діє з 01.09.2015 року) встановлено, що до основних засобів відносяться матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

У пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу визначені групи основних засобів (необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.

Зокрема, для груп 1 (земельні ділянки), 10 (бібліотечні фонди), 11 (малоцінні необоротні матеріальні активи), 13 (природні ресурси) мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені.

Відповідно до п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (далі – П(С)БО 7), придбані (створені) основні засоби (у т. ч. земельні ділянки) зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю.

При цьому вартість земельних ділянок та природних ресурсів не є об’єктом амортизації (п. 22 П(С)БО 7).

Отже, з урахуванням положень пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу вартість земельних ділянок, малоцінних необоротних активів, бібліотечних фондів та природних ресурсів не підлягає амортизації у податковому обліку.

ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві

Стаття 138. Встановлення результатів торгів

Земельний кодекс України (ЗКУ)

  • перевірено сьогодні
  • кодекс від 12.10.2018
  • вступив у чинність 25.10.2001

Ст. 138 ЗКУ в останній чинній редакції від 9 листопада 2013 року.

Нові не набрали чинності редакції статті відсутні.

Розділ IV. Набуття і реалізація права на землю

Глава 21. Продаж земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах

Стаття 138. Встановлення результатів торгів

1. Земельні торги за лотом вважаються такими, що відбулися, після укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки.

2. Земельні торги можуть бути скасовані або визнані такими, що не відбулися, чи їх результати можуть бути анульовані.

3. Земельні торги до їх проведення скасовуються організатором земельних торгів у разі надходження до нього документів, які тягнуть за собою внесення змін до землевпорядної та землеоціночної документації на земельну ділянку або встановлення заборони на її відчуження чи передачу в користування.

Повідомлення про скасування торгів не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення підлягає оприлюдненню в тому самому порядку, що й оголошення про проведення торгів.

У разі скасування торгів організатор земельних торгів у десятиденний строк після прийняття рішення про скасування торгів відшкодовує виконавцю земельних торгів фактично здійснені витрати на підготовку до їх проведення, але не більше максимальної суми винагороди, що встановлена частиною шостою статті 135 цього Кодексу, а виконавець земельних торгів повертає учасникам сплачені ними реєстраційні та гарантійні внески не пізніше п’яти банківських днів з дати скасування.

4. Земельні торги визнаються такими, що не відбулися, у разі:

а) відсутності учасників або наявності тільки одного учасника (крім проведення повторних торгів);

б) якщо жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову ціну лота;

в) відмови переможця від підписання протоколу із зазначенням результатів торгів.

Рішення про визнання торгів такими, що не відбулися, приймається виконавцем земельних торгів у день їх проведення.

Земельні торги визнаються такими, що не відбулися, також у випадку, зазначеному в частині двадцять дев’ятій статті 137 цього Кодексу.

5. Результати торгів анулюються організатором земельних торгів у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу або договору оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, а також у разі несплати переможцем в установлений строк належної суми за придбаний лот.

Рішення про анулювання торгів приймається організатором земельних торгів у п’ятиденний строк після виникнення підстави для анулювання.

У разі прийняття рішення про анулювання торгів гарантійні внески не повертаються:

а) всім учасникам, якщо жоден з них не запропонував ціну, вищу за стартову ціну лота;

б) учаснику, який був відсторонений від участі в торгах ліцитатором за неодноразове порушення порядку проведення торгів;

в) переможцю, який відмовився від підписання протоколу із зазначенням результатів торгів;

г) переможцю у разі несплати ним в установлений строк належної суми за придбаний лот;

ґ) переможцю, який відмовився від укладення договору купівлі-продажу або договору оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки.

6. У разі якщо торги не відбулися або їх результати анульовано, повторні торги можуть бути проведені не раніше ніж через місяць і не пізніше ніж через шість місяців з дня проведення попередніх земельних торгів.

Повторні торги проводяться у порядку, встановленому для проведення торгів. До участі у повторних торгах не допускаються переможці попередніх торгів, які не сплатили в установлений строк належної суми за придбаний лот чи відмовилися від підписання протоколу із зазначенням результатів торгів.

Якщо торги визнано такими, що не відбулися, з підстави наявності лише одного учасника і для участі у повторних торгах зареєстрований лише той самий учасник, він має право придбати земельну ділянку або набути право користування (оренди, суперфіцію, емфітевзису) нею за стартовою ціною, визначеною відповідно до частини четвертої статті 136 цього Кодексу.

Земельное право ст 138

1. Жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.

2. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

3. До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.

Закон наділяє матір правом на оспорювання батьківства свого чоловіка. Це право є способом спростування презумпції шлюбного батьківства матір’ю дитини.

Ч. 1 коментованої статті визначає право жінки, яка народила дитину у шлюбі, оспорити батьківство свого чоловіка, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Таким чином, спір розглядається в порядку позовного провадження у відповідності до вимог ЦПК України, оскільки йдеться про наявність спору про право.

З метою захисту інтересів дитини та реалізації її права на батьківство, закон, передбачаючи можливі наслідки задоволення такого позову у вигляді виключення запису про батька, вимагає подання іншою особою заяви про своє батьківство. Тобто основне завдання законодавця в цих правовідносинах, — забезпечити дитині наявність батька. Тобто, вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. Така заява подається до суду особою, яка вважає себе батьком дитини, і суд зобов’язаний перевірити дійсні мотиви подачі такої заяви та встановити батьківство такої особи на підставі належних і допустимих доказів.

До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини. Закон припускає, що мати дитини володіє реальною інформацією про батька, атому обмежує її в часі у подачі позову про оспорювання батьківства свого чоловіка. Така вимога закону правомірна і спрямована на забезпечення стабільності батьківського правовідношення.

Суди при розгляді справ про оспорювання батьківства повинні враховувати положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Мего-Інфо — Юридична бібліотека №1

Юридична бібліотека України

Популярні розділи

Всього на сайті:

Дисертацій з права онлайн: 62

Підручників з права онлайн: 37

НПК кодексів України онлайн: 16

Коментарі кодексів

Веломагазин Украины №1

OBOD.com.ua

Доставка БЕСПЛАТНО. Со склада

Галузі права

  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.

Стаття 138. Поважні причини неприбуття особи на виклик 1. Поважними причинами неприбуття особи на виклик є:

1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;

2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;

3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);

4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тошо;

5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку ї лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;

6) смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;

7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;

8) інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.

1. До переліку причин неприбуття особи на виклик, які вважаються поважними, належать: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення, обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші

подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик.

До інших обставин, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик, можна віднести: виклик такої особи у цей само час до суду; термінове відрядження; наявність в особи малолітніх дітей, що унеможливлює їх залишення на час виклику або неможливість залишити без догляду тяжко хворого члена родини (коли за ним більше нікому доглядати) тощо.

2. Для підтвердження наявності поважних причин неприбуття особи за викликом на вимогу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду можуть бути представлені відповідні документи. Несвоєчасність одержання учасником кримінального провадження повістки чи невручення її посвідчується відміткою на повістці чи поясненням особи, в обов’язки якої входило її вручення, а також представленням конверта з поштовим штемпелем, де вказана відповідна дата.

Наявність в особи, що підлягає виклику, хвороби, яка позбавляє її можливості з’явитись за викликом слідчого, прокурора, судді, повинна бути підтверджена довідкою чи іншим документом медичної установи.

Земельное право ст 138

1. Земельні торги за лотом вважаються такими, що відбулися, після укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки.

2. Земельні торги можуть бути скасовані або визнані такими, що не відбулися, чи їх результати можуть бути анульовані.

3. Земельні торги до їх проведення скасовуються організатором земельних торгів у разі надходження до нього документів, які тягнуть за собою внесення змін до землевпорядної та землеоціночної документації на земельну ділянку або встановлення заборони на її відчуження чи передачу в користування.

Повідомлення про скасування торгів не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення підлягає оприлюдненню в тому самому порядку, що Й оголошення про проведення торгів.

У разі скасування торгів організатор земельних торгів у десятиденний строк після прийняття рішення про скасування торгів відшкодовує виконавцю земельних торгів фактично здійснені витрати на підготовку до їх проведення, але не більше максимальної суми винагороди, що встановлена частиною шостою статті 135 цього Кодексу, а виконавець земельних торгів повертає учасникам сплачені ними реєстраційні та гарантійні внески не пізніше п’яти банківських днів з дати скасування.

4. Земельні торги визнаються такими, що не відбулися, у разі:

а) відсутності учасників або наявності тільки одного учасника (крім проведення повторних торгів);

б) якщо жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову ціну лота;

в) відмови переможця від підписання протоколу із зазначенням результатів торгів.

Рішення про визнання торгів такими, що не відбулися, приймається виконавцем земельних торгів у день їх проведення.

Земельні торги визнаються такими, що не відбулися, також у випадку, зазначеному в частині двадцять дев’ятій статті 137 цього Кодексу.

5. Результати торгів анулюються організатором земельних торгів у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу або договору оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, а також у разі несплати переможцем в установлений строк належної суми за придбаний лот.

Рішення про анулювання торгів приймається організатором земельних торгів у п’ятиденний строк після виникнення підстави для анулювання.

У разі прийняття рішення про анулювання торгів гарантійні внески не повертаються:

а) всім учасникам, якщо жоден з них не запропонував ціну, вищу за стартову ціну лота;

б) учаснику, який був відсторонений від участі в торгах ліцитатором за неодноразове порушення порядку проведення торгів;

в) переможцю, який відмовився від підписання протоколу із зазначенням результатів торгів;

г) переможцю у разі несплати ним в установлений строк належної суми за придбаний лот;

ґ) переможцю, який відмовився від укладення договору купівлі-продажу або договору оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки.

6. У разі якщо торги не відбулися або їх результати анульовано, повторні торги можуть бути проведені не раніше ніж через місяць і не пізніше ніж через шість місяців з дня проведення попередніх земельних торгів.

Повторні торги проводяться у порядку, встановленому для проведення торгів. До участі у повторних торгах не допускаються переможці попередніх торгів, які не сплатили в установлений строк належної суми за придбаний лот чи відмовилися від підписання протоколу із зазначенням результатів торгів.

Якщо торги визнано такими, що не відбулися, з підстави наявності лише одного учасника і для участі у повторних торгах зареєстрований лише той самий учасник, він має право придбати земельну ділянку або набути право користування (оренди, суперфіцію, емфітевзису) нею за стартовою ціною, визначеною відповідно до частини четвертої статті 136 цього Кодексу.

(Стаття 138 в редакції Закону № 5077- VI від 05.07.2012)

До ч. 1. Звичайно, значення терміну — це умовність. Втім, бажано, щоб вживання термінології було логічним та не створювало проблем. На жаль, у даному випадку це не так (див. коментар до ч. 17 ст. 137 ЗКУ, а також коментар до ч. 1 ст. 135 ЗКУ).

До чи 2. Дана норма не має самостійного значення. Вона є анотацією до наступних ч 3-5. ст. 138 ЗКУ.

Втім, ведучи мову про результати торгів загалом, слід відзначити, що ЗКУ залишає поза увагою дуже важливе питання про правові наслідки порушення порядку підготовки та проведення земельних торгів (при тому, що сам порядок проведення торгів врегульовано не просто детально, а надмірно). Конструкції «скасування», «визнання торгів такими, що не відбулися», та «анулювання торгів» не дають відповіді на нього.

Спробуємо проаналізувати, що відбувається на аукціоні, що таке «результати аукціону», і як вони співвідносяться із основним договором.

Видається, що торгівля на аукціоні є переддоговірним процесом переговорів, у якому учасники по черзі звертаються до продавця з офертами, причому кожна наступна оферта відрізняється від попередньої більш високою ціною. Такі переговори закінчуються, коли нові оферти перестають поступати. Цей факт фіксується шляхом оголошення переможця3″, яке є одночасно акцептом — прийняттям оферти з найвищою ціною.

Така кваліфікація того, що відбувається на аукціоні, справедлива навіть у випадках, коли (якщо) закон говорить про те, що основний договір укладається «за наслідками» чи «за результатами» аукціону. У момент оголошення переможця завжди зустрічається два волевиявлення — продавця та покупця. Очевидно, що вони породжують певні права і обов’язки для обох, а саме — обов’язок укласти основний договір. Таким чином, в момент оголошення переможця завжди укладається усний двосторонній правочин (договір), який за своєю природою є попереднім по відношенню до основного договору. Уже сама можливість проведення аукціону «з голосу», передбачена ЗКУ, означає, що норми про аукціон встановлюють виняток із загального правила ч. 1 ст. 635 ЦКУ про необхідність укладення попереднього договору у тій самій формі, що і основний договір (у даному випадку — письмовій нотаріальній), адже процедура проведення аукціону «з голосу» означає, що і оферта, і акцепт на ньому формулюються в усній формі. Протокол за результатами проведення аукціону — не договір, а лише доказ його укладення. Сам же договір (попередній), повторимося, укладається в усній формі в момент оголошення переможця.

Якщо відповідно до закону договір на аукціоні («за його результатами») має укладатись в письмовій формі під страхом його неукладеності або вимагається нотаріальне посвідчення, то виникає питання про спосіб захисту, який слід надати переможцю, якщо продавець ухиляється від укладення договору (в належній формі). Праву на позов про спонукання до укладення договору у разі необґрунтованого переривання переговорів заважає, перш за все, принцип свободи договору324 (у Його негативному значенні — як свободи не укладати договір). Крім того, мета встановлення договірних відносин між продавцем та переможцем значно легше і надійніше досягається не шляхом надання переможцю права на позов про спонукання до укладення договору, а якраз встановленням усної форми договору, внаслідок чого оголошення переможця означатиме акцепт оферти. Якщо ж право на такий позов не надається, а договір все ж має укладатись письмово, то залежність переможця від подальшої поведінки продавця зробить аукціон не дуже привабливим, що неодмінно відобразиться на рівні конкуренції і не дасть змоги одержати на аукціоні найвищу ціну.

Викладене дозволяє зробити висновок, що у випадках, коли законодавство вимагає після аукціону укладати письмовий (а тим більше нотаріально посвідчений) договір (у т.ч. ст. 137 ЗКУ), застосовується не найкраще регулювання.

Якщо погодитися із викладеною вище кваліфікацію оголошення переможця («результатів аукціону») як акцепту, слід також вважати, що формулювання «анулювання результатів аукціону» (ч. 5 ст. 138 ЗКУ) насправді приховує відмову від попереднього договору, або від попереднього та основного договорів.

Як же впливає на дійсність основного договору порушення порядку проведення аукціону? У разі такого порушення основний договір (чи то окремо, чи то разом із попереднім усним договором) може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Загальні умови дійсності правочину, недотримання яких тягне їх недійсність, визначені ст. 203 ЦКУ. На наш погляд, порушення порядку проведення чи підготовки аукціону слід розглядати як обставину, що може вплинути на відповідність волевиявлення сторони правочину (продавця) його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203). Волевиявлення продавця, згідно із законом, на аукціоні спрямоване (має бути спрямоване) на продаж активу за найвищою ціною. Тому вбачається, що якщо порушення порядку проведення аукціону запобігло або могло запобігти укладенню договору за найвищою можливою ціною, умова дійсності такого договору недотримана, і він може бути визнаний недійсним за позовом зацікавленої сторони.

При цьому у випадку, коли порушення вплинуло або могло вплинути на ціну продажу, договір повинен вважатися оспорюваним (а не нікчемним), причому право вимагати визнання договору недійсним належить лише особам, права яких внаслідок визнання договору недійсним будуть справді поновленими — власнику майна та, наприклад, у випадку із звернення стягнення на ділянку або банкрутством, його кредиторам. Права осіб, які внаслідок порушення не змогли взяти участь в аукціоні, визнанням недійсним укладеного на ньому договору не поновлюються, ці права мають бути захищені шляхом відшкодування збитків (що, втім, досить важко здійснити).

Водночас, видасться, що і попередній договір («результати аукціону»), і основний договір повинні вважатися дійсними, якщо допущене порушення ніяк не вплинуло на зміст договору, зокрема, на ціну продажу. Так, за умови, що всі бажаючі отримали змогу взяти участь в аукціоні, жодного значення не матиме порушення численних вимог ст. 137 ЗКУ щодо усяких заяв, реєстрацій, квитків, карток і т.п.

До ч. 3. Як видається, скасування земельних торгів може і повинно відбутися не лише у випадках, передбачених коментованою частиною, а завжди, коли проведення торгів або суперечитиме законодавству, або є фактично неможливим, або внаслідок допущених порушень процедури поставить під загрозу дійсність укладеного договору (див. коментар до ч. 2).

Вимоги абз.2 коментованої частини щодо оприлюднення повідомлення про скасування торгів «не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення» є здійсненними далеко не завжди. Наприклад, є сумнів у можливості подібного оприлюднення у «друкованих засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження» (ч. 3 ст. 137 ЗКУ). Втім, це вказує не на помилковість такого правила, а на невиправдану обтяжливість загальних правил про публікацію оголошення (див. коментар до ч. 3 ст. 137).

Особливості відшкодування витрат у відносинах доручення врегульовані, зокрема, ст. 1007 ЦКУ. Відповідальність за неповернення учасникам сплачених ними реєстраційних та гарантійних внесків у встановлений законом строк встановлена положеннями ЦКУ про неналежне виконання зазначеного зобов’язання.

До ч. 4. Правило про неможливість проведення перших земельних торгів з одним учасником (щодо повторних торгів встановлено виняток — див. ч. 6 та коментар до неї), зменшує шанси на продаж майна на торгах та негативно впливає на ціну. Навантаження у вигляді запобігання зловживанням така норма не несе, оскільки за належної підготовки торгів, насамперед, за умови публікації передбачених законом оголошень, ризику зловживань при придбанні майна одним учасником за стартову ціну немає. Якщо ж мають місце порушення, норма про необхідність більш ніж одного учасника не є для них запобіжником: зловмисники без проблем можуть залучити підставних конкурентів.

Відповідно до зазначеного у п. «б» формулювання, стартова ціна фактично перестає бути такою; стартовою ціною стає ціна, «вища за стартову ціну лота», що, як мінімум, дивно. Така позиція не в повній мірі відповідає ч. 18 ст. 137 ЗКУ.

Щодо пункту «в» див. коментар до ч. 20 ст. 137 ЗКУ.

Видається, що аукціон повинен вважатися таким, що не відбувся, безпосередньо при наявності умов, визначених законом. Відтак формальність у вигляді прийняття окремого рішення про це, передбачена коментованою частиною, суперечить першому абз. цієї ж частини.

Останнє речення фактично дублює зміст ч. 29 ст. 137 ЗКУ, а тому не несе самостійного навантаження.

До ч. 5. За своєю юридичною природою прийняття пропозиції учасника є акцептом, що у будь-якому випадку означає, що певний договір на аукціоні укладений. Більше того, переможець підписує протокол торгів, в якому фіксується особа переможця.

Таким чином, було би доцільніше вести мову не про «анулювання результатів торгів» — щодо договору таке формулювання просто некоректне — а про розірвання відповідного договору (адже волевиявлене здійснене на торгах і зафіксоване в протоколі).

Не зовсім зрозумілим лишається виокремлення законодавцем конструкції анулювання торгів (мається на увазі анулювання їх результатів) поряд із визнанням їх такими, що не відбулися.

До ч. 6. Правило про проведення повторних торгів не раніше ніж через місяць є зайвим і самостійного значення не має, оскільки, у будь-якому разі, для проведення повторних торгів необхідно розмістити відповідні оголошення, а самі торги можуть відбутися лише через місяць після їх розміщення (ч. 6 ст. 137 ЗКУ).

До участі у повторних торгах не допускаються переможці попередніх торгів, які не сплатили в установлений строк належної суми за придбаний лот чи відмовилися від підписання протоколу. Дане правило видається недоцільним. Гарантувати добросовісну поведінку учасників повинні не подібні правила (які знижують конкуренцію на торгах та негативно впливають на конкуренцію), а гарантійний внесок, який учасник у разі несплати чи відмови від підписання протоколу втрачає (ч. 11 ст. 135 ЗКУ).

Абз. 3 коментованої частини передбачає випадок, коли земельна ділянка або право на неї можуть бути придбані за стартовою ціною. Таким чином, лише в даному разі стартова ціна стає справді «стартовою», за яку лот може бути придбаний, і яка не приховує у собі збільшення вартості на крок торгів (додатково див. коментар до ч. 4 ст. 138 ЗКУ). Втім, видається, що для повторних торгів було б доцільно передбачити можливість зниження початкової ціни — це дозволило б, врешті-решт, продати майно за справедливу ринкову ціну і досягти мети аукціону.

Стаття 139. Оприлюднення результатів земельних торгів

Організатор земельних торгів не пізніше п’яти робочих днів після проведення торгів публікує у друкованих засобах масової інформації, в яких було розміщено оголошення про їх проведення, та розміщує на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, відеозапис торгів і повідомлення про результати торгів за кожним лотом із зазначенням:

1) місця розташування, розміру земельної ділянки та її кадастрового номера;

2) ціни продажу земельної ділянки або розміру річної плати за користування земельною ділянкою, визначених за результатами торгів;

3) строку користування земельною ділянкою (у разі продажу права оренди, суперфіцію, емфітевзису);

4) цільового призначення земельної ділянки.

(Стаття 139 в редакції Закону № 5077- VI від 05.07.2012)

Вказані у прокоментованій статті відомості з очевидністю вказуються відносно кожного лота, торги по якому пройшли успішно. Водночас «повідомлення про результати торгів за кожним лотом» вимагає зазначення результатів торгів і за лотами, щодо яких торги були визнані такими, що не відбулися, скасовані та результати яких були анульовані.

Інформація про кожен лот має бути достатньою для його однозначної ідентифікації серед переліку лотів, зазначених в оголошенні про проведення земельних торгів.

Мего-Інфо — Юридична бібліотека №1

Юридична бібліотека України

Популярні розділи

Всього на сайті:

Дисертацій з права онлайн: 62

Підручників з права онлайн: 37

НПК кодексів України онлайн: 16

Коментарі кодексів

Веломагазин Украины №1

OBOD.com.ua

Доставка БЕСПЛАТНО. Со склада

Галузі права

  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.

Стаття 138. Визнання земельних торгів такими, що не відбулися

Земельні торги визнаються такими, що не відбулися, у разі:

а) відсутності покупців або наявності тільки одного покупця;

б) якщо жоден із покупців не запропонував ціну, вищу за стартову ціну земельної ділянки;

в) несплати в установлений термін переможцем земельних торгів належної суми за придбану земельну ділянку.

Загальна характеристика. ЗКУ вирізняє тільки три підстави визнання земельних торгів такими, що не відбулися. Перелік є вичерпним, що унеможливлює прийняття організатором торгів рішення про визнання земельних торгів такими, що не відбулися за будь-яких інших, не передбачених у коментованій статті підстав.

Визнання земельних торгів такими, що не відбулися, слід відрізняти від визнання торгів недійсними, що спеціально ЗКУ не регламентується. Оскільки торги є дією, «що спрямо­вана на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов ´язків», тобто правочином у розумінні ч. 1 ст. 202 ЦК України, вважаємо, що вони можуть бути визнані недійсними з будь-яких підстав, передбачених для недійсності правочинів (див. ст. 215 та ін. ЦК України). Водночас, відзначимо, що у правовій доктрині питання про те, чи можна визнавати торги правочином, є дискусійним.

До пункту «а». Відсутність покупців унеможливлює продаж земельної ділянки, тому те, що за відсутності покупців торги відбутися не можуть, сумнівів не викликає.

Наявність одного покупця нібито дозволяє відчужити земельну ділянку, проте згідно із законом є підставою для оголошення торгів такими, що не відбулися. За обраного підходу при реальній можливості продати об´єкт за справедливу ціну продавець нею нехтує, відповідно, значні витрати на підготовку аукціону марнуються. З цих міркувань обґрунтованість коментованої норми є небезспірною.

До пункту «б». ЗКУ визнає обов´язковою умову продажу земельної ділянки на земель­них торгах за ціною, що перевищує стартову. Таке вирішення викликає сумніви з точки зору його обґрунтованості (див. коментар до попереднього пункту).

Деякі локальні порядки проведення земельних торгів встановлюють ще більш жорсткі правила порівняно із коментованою нормою. Так, Рішення Київради «Про затвердження Тимчасового порядку набуття права на землю на конкурентних засадах в м. Києві» №810/3385 від 19.07.2005 встановлює обов´язковість підвищення стартової ціни земельної ділянки мінімум на три кроки. В протилежному разі торги по земельній ділянці визнаються такими, що не відбулися. Таке положення явно суперечить коментованій статті, не кажучи про сумнівність врегулювання процедури проведення земельних торгів локальними актами за відсутності відповідного закону (див. ч. 5 ст. 137 ЗКУ).

До пункту «в». Земельні торги визнаються такими, що не відбулися, в разі невико­нання переможцем земельних торгів свого обов´язку щодо сплати належної суми за прид­бану земельну ділянку. Такий факт невиконання головної умови переходу права власності на земельну ділянку свідчить про те, що потенційний покупець не зможе набути права власності та оформити його. Право власності на земельну ділянку не переходить, а отже торги є такими, що не відбулися, оскільки їх мета — перехід права на земельну ділянку на платних засадах, досягнута не була.