Комментарий ст 307

Оглавление:

Статья 307. Заведомо ложные показание, заключение эксперта, специалиста или неправильный перевод

1. Заведомо ложные показание свидетеля, потерпевшего либо заключение или показание эксперта, показание специалиста, а равно заведомо неправильный перевод в суде либо при производстве предварительного расследования —

наказываются штрафом в размере до восьмидесяти тысяч рублей или в размере заработной платы или иного дохода осужденного за период до шести месяцев, либо обязательными работами на срок до четырехсот восьмидесяти часов, либо исправительными работами на срок до двух лет, либо арестом на срок до трех месяцев.

2. Те же деяния, соединенные с обвинением лица в совершении тяжкого или особо тяжкого преступления, —

наказываются принудительными работами на срок до пяти лет либо лишением свободы на тот же срок.

Примечание. Свидетель, потерпевший, эксперт, специалист или переводчик освобождаются от уголовной ответственности, если они добровольно в ходе дознания, предварительного следствия или судебного разбирательства до вынесения приговора суда или решения суда заявили о ложности данных ими показаний, заключения или заведомо неправильном переводе.

Комментарий к Ст. 307 УК РФ

1. Основным объектом, на который посягает данное преступление, являются общественные отношения, обеспечивающие быстрое, полное, объективное и справедливое расследование, рассмотрение и разрешение дел в сфере конституционного, гражданского, административного, арбитражного и уголовного судопроизводства. Дополнительным объектом факультативно могут выступать также права и законные интересы физических и юридических лиц, честь и достоинство человека, собственность.

2. Объективная сторона преступления выражается прежде всего в общественно опасных действиях, несущих дезинформацию органов дознания и предварительного следствия, а также судов относительно значимых для разрешения дела обстоятельств: заведомо ложных показаниях свидетеля, потерпевшего, эксперта или специалиста; заведомо ложном заключении эксперта, заведомо неправильном переводе.

О заведомой ложности показаний, заключения или перевода можно говорить как в случае, когда доносимая до адресатов информация искажается, перевирается, так и когда умалчиваются сведения, которые могут иметь значение для дела (например, свидетель не сообщает о присутствии на месте совершения преступления лица, о котором следствию и суду не известно; судебно-медицинский эксперт, описывая полученные потерпевшим телесные повреждения, не указывает наличие следов спермы и т.д.).

Ответственность за указанные действия может наступать лишь при условии, что они совершены в ходе производства по делу в рамках предусмотренных законом процессуальных действий. Соответственно, дача ложных показаний или ложного заключения является ненаказуемой, если допрос проводился или экспертиза назначалась лицом, которое не было уполномочено на осуществление производства по делу, или если свидетель или эксперт не были предупреждены об уголовной ответственности по комментируемой статье. В таких случаях полученные доказательства признаются недопустимыми и, следовательно, не подлежат оценке с точки зрения их достоверности или ложности.

3. Составы рассматриваемых преступлений являются формальными, с учетом чего эти преступления признаются оконченными с момента совершения соответствующих действий — дачи показаний, подготовки заключения, осуществления перевода независимо от того, как эти действия отразились на ходе и результатах производства по делу.

4. Субъектами преступлений, предусмотренных комментируемой статьей, являются лица, обладающие наряду с общими признаками — вменяемостью и возрастом не менее 16 лет специальными признаками участников судопроизводства: свидетеля, потерпевшего, эксперта, специалиста, переводчика.

Свидетелем является лицо, которому могут быть известны какие-либо обстоятельства, имеющие значение по делу и допрошенные в этом качестве дознавателем, следователем или судом.

Лица, имеющие право в силу закона отказаться от дачи показаний (супруга или другой близкий родственник обвиняемого, депутат Государственной Думы, член Совета Федерации), если они этим правом не воспользовались и стали давать показания в качестве свидетелей, не освобождаются от ответственности за дачу заведомо ложных показаний. Лица же, не подлежащие допросу в качестве свидетеля (священнослужитель — о данных, ставших ему известными на исповеди, адвокат — о данных, полученных при оказании юридической помощи и др.), в случае дачи ими заведомо ложных показаний ответственности не подлежат.

Гражданский истец, гражданский ответчик, их представители, заявитель, подозреваемый, обвиняемый, которые в случае их допроса об обстоятельствах дела дают ложные показания, уголовную ответственность по данной статье не несут. Не подлежит ответственности за дачу ложных показаний также лицо, допрашиваемое по уголовному делу в качестве свидетеля после того, как в отношении его из этого дела было выделено в отдельное производство уголовное дело, по которому он был осужден.

Потерпевшим является физическое или юридическое лицо, иная организация, которым преступлением причинен физический, моральный и материальный вред; в случае если потерпевшим по уголовному делу признано юридическое лицо, показания по делу дает его представитель, который при их заведомой ложности и подлежит ответственности. Лица, пострадавшие в гражданско-правовых отношениях, выступают в качестве не потерпевших, а гражданских истцов, и в силу комментируемой статьи ответственности за дачу заведомо ложных показаний не подлежат.

Экспертом является лицо, обладающее специальными познаниями и назначенное для производства экспертизы и подготовки заключения. При проведении комплексной экспертизы эксперт несет ответственность за содержание только той части заключения, которая относится к предмету его ведения и им подготовлена.

Специалистом является лицо, обладающее специальными познаниями и привлекаемое для оказания содействия в проведении процессуальных действий и разъяснения сторонам и суду вопросов, входящих в его компетенцию.

5. Давая заведомо ложные показания или заведомо ложное заключение, виновный действует с прямым умыслом, осознавая, что сообщает должностному лицу или органу, ведущему производство по делу, ложную информацию, и желает сообщить именно такую информацию, выдав ее за достоверную.

В случае сообщения ложной информации вследствие ненаблюдательности, забывчивости, склонности к фантазированию, непрофессионализма (в отношении экспертов и специалистов), когда лицо заблуждается относительно подлинности сообщаемой им информации, ответственность по данной статье не наступает.

6. Цель преступления может состоять в оказании стороне по делу содействия в отстаивании ее интересов либо, напротив, в усугублении ее положения; мотивами могут быть корысть, зависть, месть.

7. Усиленная ответственность за дачу заведомо ложных показаний или заведомо ложного заключения установлена ч. 2 комментируемой статьи в случае, если это сопряжено с обвинением в тяжком или особо тяжком преступлении.

8. В случае деятельного раскаяния, а именно при сообщении свидетелем, потерпевшим, экспертом, специалистом, переводчиком до постановления по делу приговора или вынесения иного решения о ложности данных им показаний, заключения или заведомо неправильном переводе, это лицо освобождается от уголовной ответственности. Для принятия такого решения мотивы деятельного раскаяния значения не имеют.

Статья 307. Заведомо ложные показание, заключение эксперта, специалиста или неправильный перевод

СТ 307 УК РФ.

1. Заведомо ложные показание свидетеля, потерпевшего либо заключение или показание
эксперта, показание специалиста, а равно заведомо неправильный перевод в суде либо при
производстве предварительного расследования —
наказываются штрафом в размере до восьмидесяти тысяч рублей или в размере заработной
платы или иного дохода осужденного за период до шести месяцев, либо обязательными работами на
срок до четырехсот восьмидесяти часов, либо исправительными работами на срок до двух лет, либо
арестом на срок до трех месяцев.

2. Те же деяния, соединенные с обвинением лица в совершении тяжкого или особо тяжкого
преступления, —
наказываются принудительными работами на срок до пяти лет либо лишением свободы на
тот же срок.

Примечание. Свидетель, потерпевший, эксперт, специалист или переводчик освобождаются
от уголовной ответственности, если они добровольно в ходе дознания, предварительного следствия
или судебного разбирательства до вынесения приговора суда или решения суда заявили о ложности
данных ими показаний, заключения или заведомо неправильном переводе.

Комментарий к Ст. 307 Уголовного кодекса

1. Объективная сторона выражается в виде действий по даче заведомо ложных показаний, заключения или неправильного перевода. Заведомая ложность означает, что соответствующая информация полностью или частично не соответствует действительности. Ложная информация придумывается либо искажается, не сообщается истинная информация, имеющая значение по делу (сообщение вымышленных фактов, сокрытие существенных деталей совершения преступления и т.п.). Указанные действия совершаются в ходе производства по делу на стадии досудебного или судебного производства. Неправильность перевода состоит в сознательном искажении подлинного содержания переводимой информации. Указанные действия, соединенные с обвинением лица в совершении тяжкого или особо тяжкого преступления (ч. 2), образуют квалифицированный состав преступления.

2. Преступление признается оконченным с момента дачи ложных показаний, заключения эксперта, специалиста или неправильного перевода.

3. Дача заведомо ложных показаний свидетеля, пояснения специалиста, заключения эксперта или заведомо неправильный перевод при производстве по делу об административном правонарушении или в исполнительном производстве квалифицируются по ст. 17.9 КоАП РФ.

4. Субъективная сторона характеризуется прямым умыслом, предполагающим осознание того, что показания, заключения являются ложными, а перевод — неправильным.

5. Субъект специальный: лицо, признанное свидетелем, потерпевшим, экспертом, специалистом или переводчиком по делу. Аналогичные действия гражданского истца, гражданского ответчика, их представителей, подозреваемого, обвиняемого, которые при их допросе об обстоятельствах дела дают ложные показания, квалификации по данной статье не подлежат.

6. В примечании предусмотрено специальное основание освобождения от уголовной ответственности лиц, совершивших данное преступление. Это возможно, если они добровольно в ходе дознания, предварительного следствия или судебного разбирательства до вынесения приговора суда или решения суда заявят о ложности данных ими показаний, заключения или заведомо неправильном переводе.

Кримінальний кодекс України (КК України). Науково-практичний коментар.

Стаття 307. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів — караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308 — 310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини, — караються позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього, — караються позбавленням волі на строк від дев’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

4. Особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті, частина перша статті 309 цього Кодексу).

1. Об’єктом злочину є встановлений з метою захисту здоров’я населення порядок обігу наркотичних засобів або психотропних речовин. Про поняття обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів див. Загальні положення до цього розділу.

2. Предметом злочину є наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги. Про їх поняття див. Загальні положення до цього розділу.

3. Об’єктивна сторона злочину описана як вичерпний перелік альтернативних форм злочинної поведінки, а саме незаконні: 1) виробництво; 2) виготовлення; 3) придбання; 4) зберігання; 5) перевезення; 6) пересилання; 7) незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Виробництво наркотичних засобів, психотропних речовин — це будь-які дії, пов’язані із серійним одержанням наркотичних засобів, психотропних речовин з хімічних речовин та/або рослин, включаючи відокремлення частин рослин або наркотичних засобів, психотропних речовин від рослин, з яких їх одержують. Серійне одержання зазначених засобів або речовин означає їх виготовлення серіями, за певним стандартом (нормою, зразком, мірилом), тобто вони є типовим виробом, що має задовольняти певним вимогам щодо якості, хімічного складу, фізичних властивостей, ваги, форм і розмірів. У цьому випадку йдеться про одержання наркотичних засобів і психотропних речовин в умовах фармацевтичного підприємства. Це промисловий спосіб виготовлення зазначених засобів і речовин. Виробництво наркотичних засобів або психотропних речовин поза обліком на підприємствах, які випускають подібну продукцію, за наявності підстав слід додатково кваліфікувати за ст. 308.

Виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин — це будь-які дії (за винятком виробництва), включаючи рафінування, підвищення в препараті концентрації наркотичних засобів, психотропних речовин, чи переробку таких засобів або речовин, у результаті яких на основі наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів одержують готові до використання та (або) вживання форми наркотичних засобів, психотропних речовин, або лікарські засоби, що їх містять, чи інші наркотичні засоби, психотропні речовини. Таким чином, виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин означає створення їх будь-яким способом, незалежно від концентрації та фізичного стану початкового й одержаного продукту (твердого — порошкова маса, зерна, спресовані плитки; рідкого — розчини, суміші з нейтральними речовинами тощо). Це може бути перероблення сировини чи напівфабрикатів, що містять наркотичні субстанції в чистому виді чи у виді хімічних сполук. Наприклад, виготовлення може здійснюватися шляхом екстракції наркотиків з певних рослин, лікарських препаратів. Виготовленням визнається також підвищення концентрації наркотичного засобу шляхом його рафінування (очищення від домішок) чи синтезування (отримання складних хімічних сполук з простих). Операції з виготовлення зазначених засобів і речовин можуть бути зовсім нескладними і полягати, наприклад, в доведенні рослин виду мак снотворний чи рослин роду коноплі до стану, що дає змогу використовувати їх як наркотики (сушіння, різання, приготування відвару).

Незаконне виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин утворює закінчений склад злочину з моменту, коли почали вчинятися дії, спрямовані на одержання таких засобів чи речовин, готових до вживання, або на рафінування чи підвищення у препаратах їх концентрації.

Придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів — це їх купівля, обмін на інші товари або речі, отримання як плати за виконану роботу чи надані послуги, позики, подарунка або сплати боргу, привласнення знайденого. Це може бути також збирання залишків рослин, що містять наркотичні засоби і психотропні речовини, на пожнивних земельних площах після зняття з них охорони, на земельних ділянках громадян, чи збирання таких дикорослих рослин або їх частин на пустирях. Отже, придбання зазначених предметів може бути як оплатним, так і безоплатним.

Не визнається незаконним придбання наркотичних засобів або психотропних речовин за виданим на законних підставах рецептом лікаря, а також відповідно до чинного законодавства — під час оперативної закупки. В таких випадках у діях осіб, які придбали ці засоби і речовини, складу злочину немає.

Зберігання — це будь-які умисні дії, пов’язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у володінні винного (він може тримати їх при собі, в будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці). Відповідальність за незаконне зберігання цих засобів або речовин настає незалежно від його тривалості. Зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів належить до злочинів, що тривають. Статті 307 і 198 співвідносяться як спеціальна та загальна норми, тому в разі їх конкуренції повинна застосовуватися спеціальна норма.

Перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів — це умисне переміщення їх будь-яким видом транспорту з однієї території на іншу в межах України з порушенням порядку і правил, установлених чинним законодавством. Для визнання перевезення незаконним не має значення, чи є особа власником цих засобів або речовин.

Від перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів потрібно відрізняти їх перенесення з одного місця в інше, коли транспорт не використовується. Такі дії мають розглядатись як зберігання цих засобів і речовин.

Пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів — це незаконне переміщення їх у просторі шляхом відправлення поштою, багажем, посильним або іншим способом з одного місця в інше у межах України. Цей злочин у формі пересилання вважається закінченим з моменту оформлення і відправлення посилки, багажу, листа, бандеролі з цими засобами або речовинами незалежно від того, отримав їх адресат чи ні. Якщо адресат з не залежних від волі винного причин (наприклад, у зв’язку із затриманням під час оформлення квитанції на відправлення посилки, бандеролі чи вантажного контейнера або при їх огляді в момент здачі для пересилання), не одержав надісланих йому наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, дії винного треба кваліфікувати як замах на вчинення цього злочину.

Під незаконним збутом потрібно розуміти будь-які оплатні чи безоплатні форми реалізації наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів всупереч вимогам законодавства (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позика, за певних умов — введення володільцем цих засобів або речовин шляхом ін’єкцій іншій особі за її згодою тощо). Обопільне введення шляхом ін’єкцій наркотичного засобу, психотропної речовини чи їх аналогу особами, які їх придбали за спільні кошти, збуту не утворюють.

Незаконний збут передбачає відчуження цих засобів або речовин іншій особі, яка може розпоряджатися ними (або їх частиною) як своїм майном.

Збут наркотичних засобів або психотропних речовин, поєднаний зі схилянням особи до їх вживання, утворює сукупність злочинів, передбачених статтями 307 і 315. У разі, коли винний під виглядом наркотичних засобів або психотропних речовин збуває будь-які інші засоби чи речовини з метою заволодіння грошима чи майном, його дії утворюють склад шахрайства (ст. 190). Якщо при цьому винний ще й схиляв покупця до такої угоди, його дії слід додатково кваліфікувати як підбурювання до замаху на незаконне придбання наркотичних засобів або психотропних речовин. Покупці в таких випадках несуть відповідальність за замах на вчинення злочинів, передбачених ст. 307 або ст. 309.

Якщо наркотичний засіб чи психотропна речовина були виготовлені для збуту, а особа не встигла здійснити останнє, вона має нести відповідальність за виготовлення з метою збуту наркотичного засобу чи психотропної речовини. У випадках, коли наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналоги було одночасно виготовлено і для особистого вживання, і для збуту, вчинене кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 307 і 309. При цьому слід мати на увазі, що за ст. 309 повинні кваліфікуватися дії винного лише в частині виробництва, виготовлення і зберігання цих засобів і речовин у тому розмірі, в якому він їх ужив чи планував ужити.

Гроші або інші речі, одержані особою за реалізовані наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, передаються в дохід держави, за винятком отриманих під час оперативної закупки, які згідно з законом належить повертати їх законному володільцеві.

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів і незаконне перевезення або пересилання їх за межі території України необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 307 чи ст. 309 і як контрабанду за ст. 305.

4. Суб’єкт злочину загальний. При вчиненні злочину із залученням неповнолітнього або малолітнього (частини 2 і 3 ст. 307) та щодо малолітнього (ч. 3 ст. 307) суб’єктом може бути лише повнолітня особа.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і метою збуту при виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні чи пересиланні особою наркотичних засобів або психотропних речовин. Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів може свідчити як відповідна домовленість із особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так і інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб’єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх тощо. При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.

6. Кваліфікованими видами злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308 — 310, 312, 314, 315, 317; 4) із залученням неповнолітнього, а також 5) якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах; 6) особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини; 7) збут наркотичних засобів чи психотропних речовин у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян; 8) збут чи передача цих засобів або речовин у місця позбавлення волі (ч. 2 ст. 307), а особливо кваліфікованими — вчинення його: 1) організованою групою, а також 2) якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах; 3) із залученням малолітнього або щодо малолітнього (ч. 3 ст. 307).

Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї. Перевезення і наступне зберігання викрадених чи незаконно придбаних наркотичних засобів чи психотропних речовин (статті 307 і 309) повторності не утворює. Проте повторність має місце у випадку, коли ці засоби й речовини збуваються кільком особам.

Залучення неповнолітнього означає фактичне втягнення його дорослим шляхом психічного, фізичного впливу або в інший спосіб у незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів або психотропних речовин. Це може бути обіцяння матеріальної чи іншої вигоди, використання матеріальної чи службової залежності, обман тощо. Неповнолітній у складі цього злочину — це особа у віці від 14 до 18 років.

Під місцями, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, розуміються школи, училища, коледжі, технікуми, вищі навчальні заклади, стадіони, палаци спорту або культури, театри, кінотеатри, зали й майданчики для дискотек та естрадних виступів тощо (як внутрішні приміщення, так і території, що прилягають до названих будівель). Під іншими місцями масового перебування громадян розуміються вокзали, пристані, ринки, підземні переходи, вулиці, площі, місця масового відпочинку — багатолюдні пляжі, парки, дитячі майданчики тощо.

Місця позбавлення волі — це, зокрема, кримінально-виконавчі установи, слідчі ізолятори, ізолятори тимчасового тримання, гауптвахти.

Вчинення злочину щодо малолітнього означає, що останньому збуваються, саме для нього виготовляються, зберігаються, пересилаються тощо наркотичні засоби або психотропні речовини. Малолітній — це особа, якій не виповнилося 14 років.

Про поняття великого та особливо великого розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів див. примітку до ст. 305 та Загальні положення до цього розділу.

7. Частина 4 ст. 307 передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, передбачене ч. 1 ст. 307. Таке звільнення застосовується за наявності певних умов, а саме, якщо особа: 1) добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання або 2) сприяла розкриттю злочинів у сфері обігу цих засобів та речовин.

Слід мати на увазі, що за чинним законодавством звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом.

Під добровільною здачею наркотичних засобів або психотропних речовин розуміються дії особи, яка мала можливість володіти ними й надалі, але з власної волі здала їх представникам влади. Усна чи письмова заява про бажання добровільно здати наркотичні засоби чи психотропні речовини, зроблена особою (або виявлена в неї) під час затримання чи обшуку, сама по собі не може визнаватися підставою для звільнення від відповідальності.

Добровільний характер поведінки винного у цій ситуації означає, що особа мала можливість продовжувати протиправну діяльність чи переховуватись від органів правосуддя (об’єктивний критерій), усвідомлює таку можливість і не бажає нею скористатися (суб’єктивний критерій). Припинення незаконної діяльності з власної волі є вільним від впливу зовнішніх обставин, які вказують на те, що правоохоронні органи володіють відомостями (чи скоро їх матимуть) про кримінальний характер дії винного. Частина 4 ст. 307 може бути застосована і тоді, коли правоохоронним органам стало відомо про придбання, зберігання чи інші дії з наркотичними засобами чи психотропними речовинами, які утворюють їх незаконний обіг, але вони були не в змозі їх вилучити, оскільки не знали місця схованки, а особа з власної волі видала ці засоби чи речовини.

Вказати джерело придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів означає, що винний повідомляє достовірні відомості про особу, яка реалізувала йому ці засоби (речовини), або де саме він придбав їх. Обсяг цієї інформації має бути достатнім для встановлення джерела збуту наркотичних засобів або психотропних речовин. Сприяння розкриттю злочинів у сфері обігу наркотиків (психотропних речовин) полягає в сумлінному наданні винним допомоги правоохоронним органам у процесі розслідування відповідної кримінальної справи.

Беручи до уваги висновок Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 р. у справі про депутатську недоторканність, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 307 незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають підстави для звільнення, але до моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду.

Звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи із зазначених підстав має здійснюватися за правилами, передбаченими кримінально-процесуальним законодавством.

Наявність будь-якої кваліфікуючої чи особливо кваліфікуючої ознаки злочинів, передбачених статтями 307 і 309, перешкоджає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 307.

Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. (статті 7, 71, 72).

Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» у редакції від 22 грудня 2006 р.

Висновок Конституційного Суду України N 9-рп/99 від 27 жовтня 1999 р. у справі про депутатську недоторканність.

Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 770 від 6 травня 2000 р.

Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу. Затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України N 188 від 1 серпня 2000 р.

Постанова Пленуму Верховного Суду України N 4 від 26 квітня 2002 р. «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів».

Постанова Пленуму Верховного Суду України N 12 від 23 грудня 2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності».

Постанова Пленуму Верховного Суду України N 2 від 27 лютого 2004 р. «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність» (пункти 3, 11).

Стаття 307. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

Кримінальний кодекс України (ККУ)

  • перевірено сьогодні
  • кодекс від 28.08.2018
  • вступив у чинність 01.09.2001

Ст. 307 ККУ в останній чинній редакції від 23 жовтня 2014 року.

Нові не набрали чинності редакції статті відсутні.

Особлива частина

Розділ XIII. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення

Стаття 307. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів —

караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини, —

караються позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього, —

караються позбавленням волі на строк від дев’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

4. Особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті, частина перша статті 309 цього Кодексу).

Коментар до статті 307. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів,-

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини,-

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього,-

караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.

4. Особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або Їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті, частина перша статті 309 цього Кодексу).

1. Об’єктом злочину є правовий режим обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, під яким розуміються види діяльності, пов’язані з: культивуванням рослин, що містять наркотичні речовини; розробкою, виробництвом, виготовленням, зберіганням, розподілом, перевезенням, пересиланням, придбанням, реалізацією, відпуском, ввезенням на територію України, вивезенням з території України, використанням, знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до Переліку, що дозволяються та контролюються згідно з чинним законодавством,

Обіг зазначених засобів і речовин (у т.ч. прекурсорів, включених до списку № 1 таблиці IV Переліку) на території України дозволяється лише з метою застосування у медичній практиці або для науково-дослідної роботи, експертної чи оперативно-розшукової діяльності, або з навчальною метою в порядку, встановленому законодавством.

2. Предметом злочину виступають наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги. Про їх поняття див. коментар до ст.305.

3. Об’єктивна сторона злочину описана як вичерпний перелік альтернативних форм злочинної поведінки, а саме незаконні: 1) виробництво; 2) виготовлення; 3) придбання; 4) зберігання; 5) перевезення; 6> пересилання; 7) незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Виробництво наркотичних засобів, психотропних речовин — це дії, пов’язані з серійним одержанням наркотичних засобів та/або психотропних речовин із хімічних речовин та/або рослин. Серійне одержання зазначених засобів або речовин означає їх виготовлення серіями, за певним стандартом (нормою, зразком, мірилом), тобто вони є типовим виробом, що має задовольняти певним вимогам щодо якості, хімічного складу, фізичних властивостей, ваги, форм і розмірів. Йдеться про одержання наркотичних засобів і психотропних речовин в умовах фармацевтичного підприємства. Це промисловий спосіб виготовлення зазначених засобів і речовин. Виробництво наркотичних засобів або психотропних речовин поза обліком на підприємствах, які випускають подібну продукцію, за наявності підстав слід додатково кваліфікувати за ст, 308.

Оскільки обіг аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин на території України взагалі заборонено, тобто не існує їх законного виробництва, виготовлення тощо, то недоречним видається згадування у ст. 307 про незаконні дії з ними.

Виготовлення наркотичних засобів та/або психотропних речовин — це дії, включаючи рафінування та екстракцію, в результаті яких одержуються наркотичні засоби та/або психотропні речовини, а також відбувається перетворення наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів на готові для використання форми наркотичних засобів чи психотропних речовин або лікарські засоби, що їх вміщують. Таким чином, виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин означає створення їх будьяким способом, незалежно від концентрації та фізичного стану початкового й одержаного продукту (твердого — порошкова маса, зерна, спресовані плитки; рідкого — розчини, суміші з нейтральними речовинами тощо). Це може бути перероблення сировини чи напівфабрикатів, що містять наркотичні субстанції в чистому вигляді чи у вигляді хімічних сполук. Наприклад, виготовлення може здійснюватися шляхом екстракції наркотиків з певних рослин, лікарських препаратів. Виготовленням треба визнавати також підвищення концентрації наркотичного засобу шляхом його рафіну-

вання (очищення від домішок) чи синтезування (отримання складних хімічних сполук з простих). Операції з виготовлення зазначених засобів і речовин можуть бути зовсім нескладними і полягати, наприклад, в доведенні наркотиковмісних рослин до стану, що дає змогу використовувати їх як наркотики (сушіння, різання, приготування відвару). Це може бути також відокремлення макової соломи чи соку (опію) від рослин маку або листя, суцвіть та смоли від конопель (раніше такі дії визначалися законом як вироблення наркотичних засобів).

Під виробництвом і виготовленням наркотичних засобів або психотропних речовин слід розуміти не сам технологічний процес, а отримання готового для вживання засобу (речовини), що має здатність привести у стан ейфорії, наркотичного чи токсичного сп’яніння, зняти абстинентний синдром. Сам же процес виробництва (виготовлення) наркотиків слід розцінювати як замах на вчинення цього злочину, а придбання, наприклад, фармацевтичних препаратів, що містять наркотичні субстанції (але не віднесені до наркотичних засобів чи психотропних речовин), для їх наступної переробки — як готування до злочину.

Придбання наркотичних засобів або психотропних речовин — це їх купівля, отримання в обмін на інші товари і речі, у вигляді позички, дарунка, нагороди, сплати боргу, привласнення знайденого, збирання (лише щодо наркотиків) дикоростучих конопель і маку (їх частин), а також післяжнивних залишків неохоронюваних посівів наркотиковмісних рослин, відходів виробництва, які містять наркотичні речовини, тощо. Отже, придбання зазначених предметів може бути як сплатним, так і безоплатним,

Зберігання — це будь-які умисні дії, пов’язані з незаконним перебуванням наркотичних засобів або психотропних речовин у володінні винної особи. При цьому не має значення тривалість зберігання і те, таємно чи відкрито і в якому саме місці зберігаються ці засоби чи речовини. Зберігання наркотичних засобів або психотропних речовин належить до триваючих злочинів. Ст. ст. 307 і 198 співвідносяться як спеціальна та загальна норми, тому в разі їх конкуренції повинна застосовуватися спеціальна норма.

Перевезення наркотичних засобів або психотропних речовин — це переміщення їх з однієї території до іншої в межах України, причому обов’язковим елементом перевезення є використання будьякого транспортного засобу (потягу, літака, судна, автомобіля, трамвая, тролейбуса, електропоїзда метрополітену, мотоцикла, іншої самохідної машини, кінної запряжки тощо). Для визнання перевезення незаконним не має значення, чи є особа власником або користувачем транспортного засобу, а також відстань, на яку здійснено перевезення

Від перевезення потрібно відрізняти перенесення наркотичних засобів або психотропних речовин, коли для переміщення їх у просторі не використовувався будь-який транспортний засіб. Такі дії мають розглядатись як незаконне придбання та/або незаконне зберігання зазначених засобів або речовин.

Пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин полягає у переміщенні їх у просторі шляхом відправлення з одного пункту в інший поштою, багажем, посильним тощо. Злочин вважається закінченим з моменту відправлення, наприклад, бандеролі, багажу, пакета, листа з наркотичним засобом. Факт отримання адресатом відправлених йому наркотиків правового значення не має.

Під незаконним збутом розуміються будь-які способи сплатного чи безоплатного розповсюдження наркотичних засобів або психотропних речовин серед невизначеного кола осіб (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позичання, за певних умов — введення наркотику чи психотропної речовини його володільцем іншій особі шляхом ін’єкцій, пригощання цигарками, які містять наркотик, тощо). Незаконний збут передбачає відчуження цих засобів чи речовин іншій особі, яка може розпоряджатися ними (або їх частиною) як своїм майном.

Збут наркотичних засобів або психотропних речовин, поєднаний зі схилянням особи до їх вживання, утворює сукупність злочинів, передбачених ст. ст. 307 і 315. У разі, коли винний під виглядом наркотичних оплатно збуває якісь інші засоби, його дії утворюють склад шахрайства (ст. 190). Якщо при цьому винний ще й схиляв покупця до такої угоди, його дії слід додатково кваліфікувати як замах на підбурювання до придбання наркотичних засобів або психотропних речовин. Покупці в таких випадках несуть відповідальність за замах на незаконне придбання названих засобів або речовин, оскільки злочин не було доведено до кінця з причин, що від них не залежали.

Якщо наркотичний засіб чи психотропна речовина були виготовлені для збуту, а особа не встигла здійснити останнє, вона має нести відповідальність за виготовлення з метою збуту наркотичного засобу чи психотропної речовини. Одночасне виготовлення наркотиків для себе і для збуту охоплюється ст. 307, якщо їх предметом є один і той же наркотичний засіб (психотропна речовина). Якщо ж один вид наркотичного засобу (психотропної речовини) виготовляється для збуту, а інший — для особистого вживання, має місце сукупність злочинів, передбачених ст. ст. 307 і 309.

4. Суб’єкт злочину загальний. При вчиненні злочину із залученням неповнолітнього або малолітнього (ч. ч. 2 і 3 ст. 307) та щодо малолітнього (ч. З ст. 307) суб’єктом може бути лише повнолітня особа.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і метою збуту при виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні чи пересиланні особою наркотичних засобів або психотропних речовин. Про умисел на збут наркотичних засобів або психотропних речовин можуть свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала чи виготовила ці засоби або речовини, так і сукупність інших обставин: їх великий або особливо великий розмір, упаковка та розфасовка, наявність сировини для їх виготовлення тощо

6. Кваліфікованими видами злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. ст. 308-310, 312, 314, 315, 317; 4) із залученням неповнолітнього; 5) щодо наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у великих розмірах;

6) щодо особливо небезпечних наркотичних засобів або психотронних речовин, а також 7) збут наркотичних засобів чи психотропних Речовин у місцях, що призначені для проведення навчальних, спорти-

вних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян; 8) збут чи передача цих засобів або речовин у місця позбавлення волі (ч. 2 ст. 307), а особливо кваліфікованими — вчинення його: 1) організованою групою; 2) щодо наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в особливо великих розмірах; 3) із залученням малолітнього або щодо малолітнього (ч. З ст. 307).

Про поняття лозіпорності див. ст. 32 і коментар до неї. Перевезення і наступне зберігання викрадених чи незаконно придбаних наркотичних засобів чи психотропних речовин (ст. 307 і 309) повторності не утворює. Проте повторність має місце у випадку, коли ці засоби й речовини збуваються кільком особам.

Залучення неповнолітнього — це фактичне втягнення його дорослим шляхом психічного, фізичного впливу або й інший спосіб у незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів або психотропних речовин. Неповнолітній у складі цього злочину — це особа у віці від 14 до 18 років.

Під місцями, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, розуміються школи, училища, коледжі, технікуми, вищі навчальні заклади, стадіони, палаци спорту або культури, театри, кінотеатри, зали й майданчики для дискотек та естрадних виступів тощо (як внутрішні приміщення, так і території, що прилягають до названих будівель). Під шшими місцями масового перебування громадян розуміються вокзали, пристані, місця масового відпочинку — багатолюдні пляжі, парки, ринки тощо.

Місця позбавлення волі — це кримінально-викопавчі установи, слідчі ізолятори, ізолятори тимчасового тримання, гауптвахти тощо.

Вчинення -злочину щодо малолітнього означає, що останньому збуваються, пересилаються тощо з метою збуту наркотичні засоби або психотропні речовини. Малолітній — це особа, якій не виповнилося 14 років.

Про поняття великого та особливо великого розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів див. примітку до ст. 305.

7. Ч. 4 ст. 307 передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, передбачене ч. 1 ст. ст. 307. Таке звільнення застосовується за сукупності умов, а саме, якщо особа: 1) добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги; 2) вказала джерело їх придбання; 3) сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних з їх незаконним обігом

Під добровільною здачею наркотичних засобів або психотропних речовин розуміються дії особи, яка мала можливість володіти ними й надалі, але з власної волі здала їх представникам влади. Усна чи письмова заява про бажання добровільно здати наркотичні засоби чи психотропні речовини, зроблена особою (або виявлена в неї) під час затримання чи обшуку, сама по собі не може визнаватися підставою для звільнення від відповідальності.

Добровільний характер поведінки винного у цій ситуації означає, що особа мала можливість продовжувати протиправну діяльність чи переховуватись від органів правосуддя (об’єктивний критерій), усвідомлює таку можливість і не бажає нею скористатися (суб’єктивний критерій). Припинення незаконної діяльності з власної волі є вільним від впливу зовнішніх обставин, які вказують на те, що правоохоронні органи володіють відомостями (чи скоро їх матимуть) про кримінальний характер дії винного. Ч. 4 ст. 307 може бути застосована і тоді, коли правоохоронним органам стало відомо про придбання, зберігання чи інші дії з наркотичними засобами чи психотропними речовинами, які утворюють їх незаконний обіг, але вони були не в змозі їх вилучити, оскільки не знали місця схованки, а особа з власної волі видала ці засоби чи речовини.

Наявність будь-якої кваліфікуючої чи особливо кваліфікуючої ознаки злочинів, передбачених ст. ст. 307 і 309, перешкоджає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 307.