Наказ моу no 300

Наказ моу no 300

Міністра оборони України

№300 від 30.05.2017 року

«Про призов громадян України на військову службу за призовом осіб офіцерського складу у 2017 році»

Відповідно до частини п’яток статті 11 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», підпункту 56 пункту 4 Положення про Міністерство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 730), та з урахуванням потреби Збройних Сил України в укомплектування первинних посад офіцерського складу

  1. Призвати на військову службу за призовом осіб офіцерського складу громадян України до 1000 осіб строком на 18 місяців за військово-обліковими спеціальностями,визначеними в Розподілі завдань з призову офіцерів запасу до Збройних Сил України за оперативними командуваннями Сухопутних військ Збройних Сил України.
  2. Начальнику Генерального штабу – Головнокомандувачу Збройних Сил України організувати призов громадян України на військову службу за призовом осіб офіцерського складу відповідно до Розподілу завдань з призову офіцерів запасу до Збройних Сил України за оперативними командуваннями Сухопутних військ Збройних Сил України, вимог Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153, та Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах україни, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за №438/16454.
  3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Страница Facebook газеты ВОБУ

Наказ Міноборони України від 17.08.17 р. № 440 «Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України»

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

17.08.2017 м. Київ № 440

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
27 вересня 2017 р. за № 1192/31060

Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України

Відповідно до Законів України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року № 1225, з метою організації належного обліку військового майна у Збройних Силах України

1. Затвердити Інструкцію з обліку військового майна у Збройних Силах України, що додається.

2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр оборони України
генерал армії України С. Т. Полторак

Про затвердження Змін до Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 серпня 2016 р.
за № 1163/29293

Про затвердження Змін до Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України

Відповідно до статті 8 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади”, Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671, та з метою приведення нормативно-правового акта у відповідність до вимог законодавства НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Зміни до Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16 липня 1997 року № 300, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1997 року за № 615/2419 (із змінами), що додаються.

2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр оборони України
генерал армії України

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
оборони України
26.07.2016 № 383

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 серпня 2016 р.
за № 1163/29293

пункт 9.1.1 викласти в такій редакції:

“9.1.1. З метою підвищення відповідальності за керівництво військовим (корабельним) господарством і забезпечення збереження державної власності всі посадові особи при призначеннях і переміщеннях зобов’язані здавати та приймати справи і посаду.

Новопризначені командири військових частин (кораблів) невідкладно, після їх прибуття до військової частини та представлення старшим командиром (начальником), приступають до виконання обов’язків за посадою. Про початок виконання обов’язків за посадою новопризначений командир військової частини (корабля) оголошує наказом і доповідає старшому командирові (начальникові), після чого здійснює приймання справ та посади в порядку, встановленому Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України та цим Положенням.

Для приймання та здавання справ і посади, починаючи з начальника служби військової частини та вище і їм відповідних посадових осіб, наказом старшого командира (начальника) призначається комісія.

У роботі щодо приймання та здавання справ і посади всіма матеріально відповідальними особами військової частини (з’єднання) обов’язково бере участь внутрішня перевірочна комісія.

Приймання та здавання справ і посади повинні проходити без порушення роботи служби.

Рішення щодо руху матеріальних засобів у підпорядкованих підрозділах, службах (службі), в тому числі щодо видачі матеріальних засобів зі складів, до закінчення приймання і здавання справ та посади (до затвердження акта) приймає особа, яка здає справи і посаду, з дозволу особи, що приймає справи і посаду. Про прийняте рішення повідомляється голова комісії, призначеної наказом старшого командира (начальника)”;

пункт 9.1.5 виключити;

у зв’язку з цим пункти 9.1.6 — 9.1.11 вважати відповідно пунктами 9.1.5 — 9.1.10;

абзац п’ятий пункту 9.1.7 виключити.

Директор Юридичного
департаменту Міністерства
оборони України
полковник юстиції

розпорядчих документів військових частин.

2.4. Організація правової підготовки здійснюється відповідно до Переліку нормативно-правових актів, обов’язкових для вивчення особовим складом Збройних Сил України (додаток до Інструкції).

Правовий департамент Міністерства оборони України спільно з Управлінням правового забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України за необхідності, але не рідше одного разу на рік, готують пропозиції щодо внесення змін до цього Переліку.

Особи офіцерського складу, прапорщики (мічмани), сержанти (старшини) в рамках функціонування єдиної системи тестово-рейтингового контролю один раз на рік у період підсумкової перевірки військ (сил) за навчальний рік проходять тестування, у ході якого комплексно визначаються якісні показники професійних знань за відповідними спеціальностями, рівень правової обізнаності, світогляду та морально-психологічні якості опитуваних. 3. Форми правової підготовки 3.1. У Міністерстві оборони України та Збройних Силах України встановлюються такі форми правової підготовки:для генералів (адміралів) та осіб офіцерського складу (крім слухачів вищих навчальних закладів) – самостійна підготовка і планові заняття, а також заняття на курсах та зборах підготовки (перепідготовки) і підвищення кваліфікації;для рядового, сержантського і старшинського складу, прапорщиків і мічманів – у системі гуманітарної підготовки та за програмою вивчення статутів Збройних Сил України.Періодичність проведення занять з правової підготовки для кожної категорії особового складу Збройних Сил України визначається рішеннями керівників органів військового управління.3.2. Самостійне вивчення нормативно-правових актів здійснюється військовослужбовцями відповідно до плану правової підготовки.3.3. Слухачі і курсанти військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів) вивчають правові дисципліни відповідно до навчальних програм. 4. Методичне і матеріальне забезпечення правової підготовки 4.1. Розроблення науково-методичних рекомендацій щодо здійснення правової підготовки забезпечують Правовий департамент Міністерства оборони України та Управління правового забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України.У всіх військових частинах організовується передплата на щомісячне інформаційно-аналітичне видання “Право військової сфери”, відповідно до нормативної бази Міністерства оборони України, та інші необхідні юридичні видання, виходячи із фінансових можливостей військових частин.4.2. Військові засоби масової інформації здійснюють публікацію методичних матеріалів з висвітленням досвіду правової підготовки, коментарів до нормативно-правових актів, організовують публікації відповідей на питання читачів з правових питань. Начальник Головного управління з гуманітарних питань та соціального захисту Збройних Сил – заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерал-майор О.В.КОПАНИЦЯ
Додаток до пункту 2.4 Інструкції з організації правової підготовки у Збройних Силах України ПЕРЕЛІКнормативно-правових актів, обов’язкових для вивчення особовим складом Збройних Сил України1. Для осіб офіцерського складу 1. Конституція України від 28 червня 1996 року № 254/96 — ВР.2. Закон України від 5 жовтня 2000 року № 2020-III “Про оборону України”.3. Закон України від 5 жовтня 2000 року № 2019-III “Про Збройні Сили України”.4. Кримінальний кодекс України, від 5 квітня 2001 року № 2341 – III, розділи: XIV, XVII, XIX, XX.5. Закон України від 16 березня 2000 року № 1550-III “Про правовий режим надзвичайного стану”.6. Закон України від 6 квітня 2000 року № 1647-III “Про правовий режим воєнного стану”.7. Закон України від 2 березня 2005 року № 2435 — IV “Про внесення змін до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.8. Закон України від 21 січня 1994 року № 3855 – XII “Про державну таємницю”.9. Закон України від 18 червня 1999 року № 766-XIV “Про загальний військовий обов’язок і військову службу”.10. Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.11. Закон України від 2 жовтня 1996 року № 393/96 – ВР “Про звернення громадян”.12. Закон України від 15 червня 2004 року № 1763 – IV “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей”.13. Закон України від 24 березня 1999 року № 548 – XIV “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України”.14. Закон України від 24 березня 1999 року № 549 – XIV “Про Стройовий статут Збройних Сил України”.15. Закон України від 24 березня 1999 року № 550 – XIV “Про Статут гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України”.16. Закон України від 24 березня 1999 року № 551 – XIV “Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України”.17.

Офіцери, крім законодавчих та інших нормативно-правових актів, приведених вище, повинні знати основні нормативно-правові акти, якими вони керуються, відповідно до займаних посад.

2. Для прапорщиків, мічманів, сержантів і старшин військової служби

1. Конституція України від 28 червня 1996 року № 254/96 — ВР.2. Закон України від 5 жовтня 2000 року № 2020-III “Про оборону України”.3. Закон України від 5 жовтня 2000 року № 2019-III “Про Збройні Сили України”.4. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341 – III, розділи: XIV, XVII, XIX, XX.5. Закон України від 18 червня 1999 року № 766-XIV “Про загальний військовий обов’язок і військову службу”.6. Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.7. Закон України від 21 січня 1994 року № 3855 – XII “Про державну таємницю”.8. Закон України від 2 жовтня 1996 року № 393/96 – ВР “Про звернення громадян”.9. Закон України від 15 липня 2004 року № 1763 – IV “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей”.10. Закон України від 24 березня 1999 року № 548 – XIV “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України”.11. Закон України від 24 березня 1999 року № 549 – XIV “Про Стройовий статут Збройних Сил України”.12.

1. Конституція України від 28 червня 1996 року № 254к/96 — ВР.

2. Закон України від 5 жовтня 2000 року № 2020-III “Про оборону України”.

3. Закон України від 5 жовтня 2000 року № 2019-III “Про Збройні Сили України”.

4. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341 – III, розділи: XIV, XIX, XX.

5. Закон України від 18 червня 1999 року № 766-XIV “Про загальний військовий обов’язок і військову службу”.

6. Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

7. Закон України від 24 березня 1999 року № 548 – XIV “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України”.

8. Закон України від 24 березня 1999 року № 549 – XIV “Про Стройовий статут Збройних Сил України”.

9. Закон України від 24 березня 1999 року № 550 – XIV “Про Статут гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України”.

10.Закон України від 24 березня 1999 року № 551 – XIV “Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України”.

11.Закон України від 7 березня 2002 року № 3099 – III “Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України”.

12.Постанова Верховної Ради України від 19 жовтня 1993 року № 3528-XII “Про День Збройних Сил України”.

13.Воєнна доктрина України, затверджена Указом Президента України від 15 липня 2004 року № 648/2004, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 21 квітня 2005 року № 702/2005.

14.Указ Президента України від 7 квітня 2001 року №239/2001 “Про Концепцію переходу Збройних Сил України до комплектування військовослужбовцями контрактної служби на період до 2015 року”.

15.Указ Президента України від 17 квітня 2002 року № 348/2002 “Про Державну програму переходу Збройних Сил України до комплектування військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом”.

16.Указ Президента України від 7 листопада 2001 року № 1053/2001 “Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців”.

17.Указ Президента України від 23 лютого 1999 року № 202/99 “Про День захисника Вітчизни”.

18.Наказ Міністра оборони України від 30 вересня 2002 року № 322 “Про затвердження Інструкції про організацію виконання вимог Положення про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами і старшинами Збройних Сил України” (зі змінами).

4. Для працівників Збройних Сил України

1. Конституція України від 28 червня 1996 року № 254к/96 – ВР.

2. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322 – VIII.

3. Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723 – XII “Про державну службу”.

4. Закон України від 1 березня 1991 року № 803 – XII “Про зайнятість населення”.

5. Закон України від 5 жовтня 2000 року № 2020-III “Про оборону України”.

6. Закон України від 5 жовтня 2000 року № 2019-III “Про Збройні Сили України”.

7. Закон України від 15 квітня 1999 року № 1045 – XIV “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”.

8. Закон України від 5 жовтня 1995 року №356/95 – ВР “Про боротьбу з корупцією”.

9. Закон України від 21 січня 1994 року № 3855 – XII “Про державну таємницю”.

10. Закон України від 2 жовтня 1996 року № 393/96 – ВР “Про звернення громадян”.

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 року № 578 “Про затвердження положень щодо застосування Закону України “Про зайнятість населення”.

Начальник Управління правового забезпечення Генерального штабу –

начальник юридичної служби Збройних Сил України

полковник юстиції С.С.БУКОРОС

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Про затвердження Змін до Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України

Міноборони України; Наказ від 07.06.2007 № 328

Про затвердження Змін до Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України

Реєстрація: Мін’юст України від 18.06.2007 № 660/13927

Текст документа від 07.06.2007:

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ Міністра оборони України

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2007 р. за N 660/13927

Про затвердження Змін до Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.11.92 N 668 ( 668-92-п ) «Про порядок здійснення господарської діяльності в Збройних Силах України» та з метою вдосконалення порядку розформування військових частин Збройних Сил України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Зміни до Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.97 N 300 ( z0615-97 ) та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.12.97 за N 615/2419 (із змінами), що додаються.

2. Наказ розіслати до окремої військової частини.

Міністр оборони України А.С.Гриценко

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністра оборони України 07.06.2007 N 328

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2007 р. за N 660/13927

ЗМІНИ до Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України ( z0615-97 )

Пункт 8.2.1 викласти в новій редакції:

«8.2.1. Військова частина (з’єднання) розформовується на підставі директиви (наказу) відповідного командування, у якій визначаються:

строк розформування та її правонаступник;

термін закінчення фінансування та час закриття поточного і бюджетного рахунків в установах Держказначейства;

терміни (з обов’язковим погодженням з Контрольно-ревізійним департаментом Міністерства оборони України) проведення обревізування військової частини (з’єднання);

порядок передачі правонаступнику необревізованих первинних документів, які залишились з дня закінчення останньої документальної ревізії до дня підписання ліквідаційного акта;

порядок передачі правонаступнику первинних документів, терміни зберігання яких після проведення останньої документальної ревізії не закінчились;

порядок здавання справ і документів, що підлягають зберіганню в Державному галузевому архіві Міністерства оборони України, та порядок знищення справ і документів на місці (терміни зберігання яких закінчились);

порядок здачі гербових печаток та кутових штампів до Державного галузевого архіву Міністерства оборони України та порядок знищення інших печаток і штампів;

порядок передачі особового складу, озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів військової частини (з’єднання);

порядок передачі казармено-житлового фонду, комунальних споруд, земельних ділянок та квартирного майна;

термін, порядок звільнення та працевлаштування працівників відповідно до чинного законодавства України;

строки подачі акта ліквідаційної комісії.

На підставі директиви (наказу) про розформування командир військової частини зобов’язаний видати наказ по військовій частині, у якому визначити перелік (з обов’язковим погодженням з Державним галузевим архівом Міністерства оборони України) та терміни передачі правонаступнику первинних документів, регістрів і звітності, що не здаються до державного галузевого архіву Міністерства оборони України».

Командувач сил підтримки Збройних Сил України генерал-лейтенант С.С.Трегубенко

Порядок перевірки виконання природоохоронних заходів у військах.

І. Порядок перевірки виконання природоохоронних заходів у військах.
Перевірка екологічного стану військової частини здійснюється органами служби екологічної безпеки Збройних Сил України відповідно до чинного за¬конодавства України з природоохоронних питань та вимог наказів (директив) Міністра оборони України щодо екологічної безпеки військ (сил) і містить: перевірку наявності керівних та плануючих документів з питань еко-логічної безпеки;
огляд території та джерел викидів (скидів) забруднюючих речовин;
документальне відображення результатів перевірки з обов’язковим виз-наченням оцінки екологічного стану військової частини.
При підготовці до перевірки військової частини інспектуючий зобов’яза-ний ознайомитися з матеріалами (актами) попередніх перевірок щодо вико¬нання заходів екологічної безпеки.
При обстеженні території військової частини звернути увагу на стан дже¬рел забруднення: автопарку, котельні, підсобного господарства, складу паль¬но-мастильних матеріалів, заправочних пунктів, пунктів збору сміття, комбінатів побутових послуг, ремонтних майстерень, фарбувальних дільниць, акумуляторних станцій, деревообробних дільниць, гальванічних цехів, сховищ з сильнодіючими отруйними речовинами та джерелами іонізу¬ючих випромінювань, джерел водопостачання (артезіанських свердловин) і наявність природоохоронних об’єктів (очисних споруд).
ІІ. При проведенні документальної перевірки уточнюється та звертається увага на наявність основних документів з питань екологічного забезпечення військ згідно вимог Наказу Міністра оборони України № 279 від 9.09.99 р. “Про затвердження інструкції про порядок перевірки (інспектування) та оцінки стану екологічної безпеки у ЗСУ”:
1. План заходів щодо охорони природи та раціонального використання природних ресурсів річний та перспективний (з відображенням заходів, спрямованих на зменшення ви¬кидів та скидів забруднюючих речовин, реальність виконання запланованих заходів тощо);
2. План роботи і проведення перевірок виконання заходів екологічної безпеки в частині.
3.План проведення “Дня Довкілля” , згідно з указом Президента України за 200__ рік .
4.Плани проведення днів захисту природного середовища(друга та четверта субота) .
5.Наявність наказу командира про призначення відповідального за екологічну безпеку в частині(там де відсутня штатна посада “Начальник служби РХБ захисту “).
6. Наявність аналізу виконання природоохоронних заходів в частині згідно з вимогами “Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України” щодо проведення щоквартальних аналізів виконання природоохоронних заходів.
7.Наявність в особистому плані роботи начальника служби екологічної безпеки на місяць природоохоронних заходів та заходів екологічного забезпечення.
8.Наявність акту інвентаризації джерел забруднення в частині.
9.Журнал обліку джерел забруднення в частині .
10.Журнал обліку порушень природоохоронного законодавства з зазначен¬ням завданого збитку і посадових осіб, притягнених до матеріальної, дис¬циплінарної або кримінальної відповідальності
11.Наявність плану занять з особовим складом з проведення дисципліни “Основи екологічної безпеки військ”( наявність тематики у планах бойової, командирської та професійної підготовки, плану проведення та обліку проведення занять і конспектів).
12.Організаційний та підсумковий наказ командира військової частини щодо забезпечення екологічної безпеки та радіаційної безпеки.
13.Екологічна картка військової частини .
14. Облік водоспоживання і водовідведення для кожного військового містечка (гарнізона), військової частини . Дозвіл на спецводокористування
15. Облік об’єктів (джерел), що забруднюють навколишнє природне сере-довище, та їх технічний стан (за формою 1-еко — додаток 8).
16.Наявність дозволів природоохоронних орґанів на гранично допустимі викиди шкідливих речовин .
17.Наявність актів місцевих органів самоврядування на дозвіл землекори¬стування, а також наявність дозволу на відведення місць для звалищ сміття.
18.Наявність організаційних наказів щодо забезпечення радіаційної безпеки та доку¬ментів відповідно до правил роботи з джерелами іонізуючих випромінювань (при їх наявності у військовій частині).
IIІ. Об’єкти і питання перевірки
1. Парк озброєння і техніки:
-пункти миття техніки в парках повинні обладнуватись на майданчику з твердим покриттям, з системою системою оборотного водопостачання, мати естакаду для механического або ручного миття техніки і насосну станцію чи установку, місця для складання відпрацьованого ганчіря.
-система оборотного пункту миття автомобілів повина складатися з відстійників для освітлення води (резервуар очищеної води), нафтовловлювачів(вторичної очистки), грязевідстійників-нафтоулавлювач.
-для уловлювання нафтопродуктів із стічних вод після дощу і миття техніки при відсутності на території парку зливної каналізації, повині бути обладнані лотки для відведення стічних вод у відстійники-нафтоулавлювачі. При відсутності водопровідних і каналізаційних мереж на території парку можуть бути обладнанні водоймища, а для збору й очистки стічних вод обладнуються відстійники або бетоновані вигрибні ями з нафтовловлювачами.
У всіх парках для миття техники повинна використовуватись вода виключно технічного призначення, заботроняеться використання для цих потреб питної води.
-наявність приладів контролю токсичності(газоаналізатор) та димності (димомір) газів автотранспорту , журнал обліку перевіреного на токсичность вихлопних газів автотранспорту згідно з ГОСТом 17.2.03-87 ,талонів токсичності автотранспорту.
-обладнання пункту заправки ПММ і справність заправочних колонок, наявність лотків з піском.
-наявність на майданчиках що¬денного технічного обслуговування, ПТОРа, місць ремонту та стоянки машин лотків більш об му двигателя.
-акумуляторная наявність місця, порядок зберігання , наявність витяжки, утилізації гальновідходів, списаних ртутних ламп, акумуляторів, наявність засобів нейтралізація виробничих стічних вод на гальванічних дільницях та аку¬муляторних станціях, (шкідливі речовини виробничих відходів повинні зберіга¬тися у герметичних ємкостях, виготовлених з інертних матеріалів);
-утримання території і всіх елементів парку;
2. Склад (сховище) джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), радіогра-дуювальна майстерна (РГМ):
-обладнання складу (сховища) охоронною сигналізацією і її працез-датність;
-наявність: акту прийому приміщення сховища після збудування; санітар-ного паспорта на право зберігання ДІВ; інструкції щодо забезпечення радіаційної безпеки і ліквідації наслідків аварії з ДІВ; карти-схеми розміщен¬ня ДІВ з вказівкою їх номерів і потужності; схеми контрольних точок вимірювання гама-фону; журналу обліку; пристосування для підйому ДІВ з колодязя, відповідного інструменту і засобів особистого захисту, що викори¬стовуються при роботах з ДІВ, контрольного дозприладу; журналу обліку роботи в РГМ і плану-графіку градуювання приладів радіаційного контролю;
-організація видачі ДІВ на робочі місця, дозконтролю при проведенні робіт з ДІВ.
3. Склад (база) ПММ:
-наявність твердого покриття, лотків і нафтовловлювачів у місцях зливу і наливання нафтопродуктів на території складу (бази);
-обвалування навколо надземного і напівзаглибленого резервуарного парку;
-засобів пожежогасіння і пожежних водоймищ;
-організація: перевірки технічного стану (методом дефектоскопії) резер-вуарного парку в терміни, які встановлені наказом МО 1993 р. № 84, і про¬ведення випробувань технологічних трубопроводів; (наявність актів пе¬ревірки) зберігання відпрацьованих нафтопродуктів і очистки стічних вод, які містять нафтопродукти;
-екологічний паспорт ПММ;
-обладнане місце для відпрацьованих мастил;
-утримання території.
4. Котельні:
-наявність: посадової і експлуатаційної документації, дозволу на викид за¬бруднюючих речовин в атмосферу;
-оснащення котелень приладами (установами) пилогазовловлювання та знешкодження шкідливих речовин (очисних установок «Цик¬лон» і їх функціонування);
-обладнання нафтовловлювачами котельних на рідкому паливі;
-порядок утилізації твердих відходів(шлаків);
-утримання котельних всередині і навколо них.
5. Джерела водопостачання:
-стан системи водопостачання і відповідність її встановленим нормам, наявність водомірних приладів та їх стан ,облік водопостачання, кількість та стан артезіанських свердловин та незатампонованих свердловин при їх наявності;
-заключення санітарно-епідеміологічної служби щодо аналізу питної води;
наявність дозволу на спеціаль¬не водокористування дозволу на скиди (викиди) стічних вод;
-наявність огорожі та озеленення території першого поясу зони охорони джерела водопостачання, розміри санітарно-захисних зон та їх стан наявність експлуатаційної документації стан агрегатів, механізмів і організація їх технічного обслуговування;
6. Каналізаційні очисні споруди (КОС) та насосні станції (КНС)(при наявності):
-місце збору стічних вод, відповідність встановленим нормам, склад і санітарно-технічний стан очисних споруд, каналізаційних насосних станцій, колекторів для прийому господарсько-побутових, виробничих і зливних вод;
-наявність пристроїв очищення і знезараження на КОС періодичність та повноту перевірки якості очищення стічних вод(господарсько-побутових, виробничих та зливних),куди здійснюється їх скид;
-технічний стан, утримання і експлуатація елементів (решітки, пісковлов-лювача, відстійників, хлораторної, змішувача, контактного резервуару, май¬данчика мулу, біофільтру або аеротенка, циркуляційно зрошувального кана¬лу, полів зрошення і фільтрації);
-стан і утримання: водопровідно-каналізаційних мереж, оглядових коло-дязів всередині військових містечок; вигрібних ям і своєчасність їх очистки в військових містечках, які каналізовані на вигріб;
-наявність експлуатаційної, службової та іншої документації;
7. Підсобні господарства (тваринницький комплекс):
-обладнання підсобних господарств системами утилізації (знешкодження) твердих та рідких відходів,(наявність бетонної ями для збирання рідких відходів та бетонного майданчика для біотермічної обробки), стан і утримання споруд збору і утилізації відходів тварин-ництва (сечозбірників і гноєсховища), регулярність, спосіб і місце вивезення відходів;
-дотримання санітарно-захисних зон розташування підсобних госпо-дарств, щодо водойм, жилої зони та лісових масивів, скотомогильників (біотермічних ям) ;
-наявність дез’бареру перед в’їздом на підсобне господарство;
-утримання території підсобного господарства;
8. Територія, яка закріплена за частиною (згідно з Державним актом на землекористування):
-документ про відведення земель під об’єкт (військову частину) державний акт на провокористування землею, коли і ким виданий, його номер, площа земельної делянки, що відвідена під данний об’єкт, використання відведеної землі за призначенням тощо);
-заходи щодо благоустрою і озеленення території частини, рекультивації (відтворення родючого плодородного шару) земель при проведенні будівель¬них та інших робіт, пов’язаних з порушенням родючого шару землі, та про¬ведення протипожежних заходів у лісових масивах;
-утримання території військового містечка;
9. Гарнізонне(сміття збірник частини) звалище сміття:
-утримання територій військових містечок, визначення місця збирання господарсько-побутового сміття, обладнання та утримання у належному стані(наявність твердого (бетонного) покриття , огорожі для місця збирання господарсько-побутового сміття );
-ліміти викидів (скидів) забруднюючих речовин, платежів та наявність договорів за скиди і розміщення відходів;
-відповідність санітарно-захисним нормам місця, відведеного для гарнізон¬ного(сміття збірника частини) звалища сміття;
-утримання (сміття збірник частини) звалища сміття.

Після закінчення огляду території військової частини (джерел забруднен¬ня та природоохоронних споруд), залежно від виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства, наказів (директив) МО України, скла¬дається акт перевірки виконання заходів екологічної безпеки у військовій ча¬стиш (або виписується припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства чи постанова щодо термінового припинення забруднення при¬родного середовища) з зазначенням переліку порушень вимог нормативних документів та конкретних заходів зі строками усунення, а також здійснюється загальна оцінка стану екологічної безпеки військової частини.
У разі виявлення грубих порушень природоохоронного законодавства Ук¬раїни (нанесення збитків природному середовищу) один примірник акту (припису або постанови) направляється в органи військової прокуратури для притягнення до відповідальності винних посадових осіб.
Стан екологічної безпеки військової частини оцінюється:
«Задовільно», якщо екологічне забезпечення повсякденної діяльності організовано і здійснюється в повному обсязі відповідно до вимог чинно-го законодавства та гарантовано забезпечується екологічна безпека діяль¬ності особового складу (при експлуатації озброєння, військової техніки тощо);
«Незадовільно», якщо при здійсненні екологічного забезпечення по-всякденної діяльності грубо порушені вимоги нормативних документів, не забезпечується екологічна безпека діяльності особового складу, експлуа¬тація озброєння і військової техніки здійснюється з порушенням вимог природоохоронних норм, або не вжито заходів щодо усунення раніше відмічених органами екологічної служби порушень природоохоронного за¬конодавства України.
ІІІ. Приблизний перелік тем з екологічної підготовки особового складу Збройних Сил України.
Головною метою пропаганди природоохоронних заходів у військах є про¬ведення широкої роз’яснювальної роботи у військових колективах (серед військовослужбовців, службовців та членів їхніх сімей) щодо дбайливого ставлення до природного середовища, а також проведення занять з військо¬вослужбовцями усіх категорій з питань охорони природи — впливу військ (сил) на природне середовище, джерела забруднення та заходів щодо змен¬шення викидів (скидів) забруднюючих речовин у навколишнє природне сере¬довище.
Для занять з військовослужбовцями військової частини (підприємства) з екологічної підготовки може бути рекомендована навчальна програма з дис¬ципліни «Основи екологічної безпеки військ».
Дисципліна «Основи екологічної безпеки військ» має на меті: навчити особовий склад військових частин, закладів, установ та організацій Міністер¬ства оборони України , теоретичним основам військової екології, охорони природи і раціонального природокори¬стування, організації та здійснення практичних заходів екологічного забезпе¬чення.
Завдання дисципліни:
1. Формувати у особового складу уміння оцінювати екологічний стан військової частини та вживати заходів щодо його поліпшення.
2. Виховувати у особового складу почуття високої відповідальності за охорону природи та раціональне природокористування у ході повсякденної діяльності.
3. Навчати творчому ставленню до виконання своїх функціональних обов’язків щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів.
Зміст дисципліни «Основи екологічної безпеки військ» визначений вимо-гами «Положення про організацію екологічного забезпечення Збройних Сил України», введеного в дію наказом Міністра оборони України 1995 р. № 171, а також згідно з наказом МО України 1996 р. № 65 щодо організації та здійснення екологічного навчання у Збройних Силах України.
Основними методами навчальних занять є лекції та самостійні заняття під контролем керівника занять.
На дисциплiнy видiляється 4 години для рядового, сержантського i старшинського складу та 6 годин — для прапорщикiв i офiцерiв, у тому числi 2 години на часи самостiйної пiдготовки.
Контроль засвоєння матерiалу дисциплiни здiйснюється оцiнкою поточної успiшностi на заняттях.
Для проведення занять з питань екологічної підготовки можуть бути ре-комендовані такі теми:
1. Основні поняття екології. Охорона повітряного басейну, лекція -1 год.
2. Охорона річок і водоймищ, лекція -1 год.
3. Охорона земель, рослинного і тваринного світу, лекція -1 год.
4. Вимоги законодавчих актів, наказів і директив Міністра оборони Ук-раїни щодо охорони природного середовища, лекція — 1 год. ( 2 години на са¬мостійну підготовку офіцерів).
Перелік тем та розрахунок годин
№№ Назва теми Кiлькiсть годин для:
пп та метод проведення офiцерiв i прапорщикiв солдатiв i сержантiв
1. «Основнi поняття екологiї. Охорона повiтряного басейну» — лекцiя

1
1
2. «Охорона рiчок i водоймищ» — лекцiя
1 1
3. «Охорона земель, рослинного i тваринного свiту» — лекцiя
1 1
4. «Вимоги законодавчих актiв, наказiв i директив Мiнicтра оборони України щодо охорони природного середовища» —
лекцiя
самостiйне заняття

1

Р а з о м : 6 4

Під час підготовки та проведення занять із зазначених тем доцільно зосе¬редити увагу на питаннях:
Тема № 1:
основні поняття екології;
забруднення навколишнього природного середовища як глобальна соціально-екологічна проблема;
екологічна обстановка в Україні та районі дислокації військової частини;
джерела забруднення атмосферного повітря;
поняття граничне допустимих википів (концентрацій) забруднюючих ре-човин в атмосферу;
заходи щодо зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу;
контроль токсичності відпрацьованих газів автомобілів та іншої техніки;
вимоги Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Тема № 2:
значення води в кругообігу речовин в природі та у житті людини;
водні ресурси України, водопостачання регіону д пункту .дислокації військової частини;
джерела забруднення водних ресурсів;
обстановка, що склалася з забрудненням водоймищ у цілому в Україні, регіоні та у військовій частиш;
вплив забрудненних вод на людину, рослинний і тваринний світ;
заходи щодо запобігання забрудненню шкідливими речовинами водой-мищ, методи очищення стічних вод;
вимоги законодавчих актів з питань охорони водних ресурсів.
Тема № 3:
ерозія грунтів, заходи щодо їх захисту від забруднення, засмічення, забо¬лочення та прямого знищення родючого шару під час проведення занять, на¬вчань та виконання господарських робіт;
рекультивація земель (відтворення родючого шару);
природоохоронне і полезахисне значення лісу;
заходи щодо попередження лісових пожеж;
вимоги законодавчих актів з питань охорони та раціонального викорис-тання земель, лісових ресурсів, тваринного світу, дотримання правил полю¬вання і рибальства.
Тема № 4:
вимоги наказів та директив Міністра оборони України щодо природного середовища та раціонального використання природних ресурсів;
організація екологічного забезпечення військової частини;
законодавчі акти про охорону навколишнього природного середовища України;
дисциплінарна, матеріальна та кримінальна відповідальність за порушен¬ня природоохоронного законодавства.
Під час розгляду зазначених тем особливу увагу необхідно звертати на виконання посадовими особами та особовим складом військових частин
обов’язків щодо охорони навколишнього природного середовища, стану дже¬рел викидів і скидів шкідливих речовин у навколишнє природне середовище та заходів, які вживаються для зменшення цих. викидів (скидів) у військовій частиш.
Кількість годин для проведення зазначених тем навчальної програми «Основи екологічної безпеки військ» визначається вимогами директив (по¬станов, вказівок) щодо організації бойової та командирської підготовки військ (сил) у Збройних Силах України.

ІV.Обов’язки посадових осіб у галузі охорони природного середовища
Згідно з «Положенням про організацію екологічного забезпечення Збройних Сил України», в веденого в дію наказом Міністра оборони Ук-раїни 1995 р. № 171, метою екологічного забезпечення Збройних Сил Ук¬раїни є досягнення екологічної безпеки усіх видів діяльності військ (сил) та захист особового складу, озброєння і військової техніки в умовах впливу еко¬логічно несприятливих антропогенних і природних факторів, а також охоро¬на навколишнього природного середовища в місцях дислокації та розташу¬вання військ (сил) та інших військових об’єктів.
Командири (начальники) об’єднань, з’єднань, військових частин, військо-во-навчальних закладів, установ і організацій Міністерства оборони України несуть відповідальність за, своєчасне виконання природоохоронних заходів та суворе дотримання вимог щодо забезпечення екологічної безпеки у підпоряд¬кованих військових частинах.
Командир військової частини :
— несе відповідальність за екологічну обстановку на території (в районі дислокації) частини за стан, утримання і експлуатацію при-родоохоронних споруд, за запобігання негативному впливу військ на навко¬лишнє природне середовище в ході бойової підготовки і повсякденної діяль¬ності;
— здійснює загальне керівництво проведенням заходів щодо виконання ви¬мог природоохоронного законодавства, наказів та директив Міністра оборо¬ни України з питань охорони і раціонального використання природних ре¬сурсів;
— відповідає за організацію виховання особового складу в напрямку береж¬ливого відношення до збереження природних багатств і організовує еко¬логічну підготовку особового складу;
— проводить аналіз стану природоохоронних заходів і ставить завдання на усунення наявних недоліків та на покращення екологічної обстановки в рай¬оні дислокації.
Начальник штабу військової частини:
— організовує доведення (контроль виконання) до посадових осіб керівних документів з питань охорони природи і раціонального використання її ре¬сурсів;
— здійснює планування екологічної підготовки особового складу.
Заступник командира частини по тилу (з матеріально-технічного за¬безпечення підприємства):
— відповідає за стан природоохоронних об’єктів на підпорядкованих дільни¬цях, виконання вимог керівних документів з питань охорони природи і раціонального природокористування;
— здійснює керівництво розробкою річного (перспективного) плану охоро-ни природи і раціонального використання природних ресурсів або розділу «Охорона природи і раціональне використання її ресурсів» в річному госпо¬дарському плані частини ;
— погоджує з органами КЕУ питання будівництва, реконструкції та капітального ремонту природоохоронних об’єктів на підпорядкованих дільницях.
Заступник командира частини з озброєння :
— відповідає за стан природоохоронних об’єктів на підпорядкованих дільни¬цях, за безумовне виконання вимог природоохоронного законодавства в авто¬парках (парках техніки), технологічних лініях ремонтного підприємства;
— несе відповідальність щодо запобігання забрудненню навколишнього при¬родного середовища при експлуатації (ремонті) бойової, автотранспортної та іншої техніки (понад встановлених норм граничне допустимих викидів (скидів) шкідливих речовин);
— організовує перевірку техніки на діагностичному пункті на токсичність відпрацьованих газів при її експлуатації, забезпечує обладнання контрольно-технічних пунктів діагностичними приладами;
— організовує контроль технічного стану та ефективності експлуатації дже¬рел забруднення на підпорядкованих дільницях, вносить пропозиції щодо їх ре¬монту, реконструкції або капітального будівництва природоохоронних споруд;
— забезпечує робочі місця на пунктах технічного обслуговування, ремонту (технологічних дільницях) інструкціями щодо зменшення, ліквідації викидів (скидів) забруднюючих речовин; відповідає за обладнання та надійну роботу пунктів миття техніки з систе¬мою очищення та повторного використання води, за підтримання на території парку техніки належного порядку, виключення поливу нафтопродуктів при проведенні технічного обслуговування та ремонтних робіт на техніці;
— здійснює контроль за дотриманням особовим складом на території авто¬парку (парку техніки, виробничих дільницях) норм і правил охорони приро¬ди і раціонального використання природних ресурсів (за економним витра¬чанням водних ресурсів, нафтопродуктів тощо).
Начальник медичної служби частини:
— здійснює контроль за проведенням у частині санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на запобігання і ліквідацію забруднення на-вколишнього природного середовища;
— систематично проводить санітарний нагляд за дотриманням норм та пра¬вил охорони природи на території частини, за роботою водопровідно-ка¬налізаційних споруд, котельні, підсобного господарства, та перевірку порядку збирання, вивезення та утилізації господарсько-побутового сміття (відходів);
— організовує відбір проб і лабораторний аналіз повітря, води і ґрунту на вміст забруднюючих шкідливих речовин.
Начальники служб частини залежно від посади:
— відповідають за охорону природи і раціональне використання природних ресурсів у підлеглих підрозділах (підпорядкованих дільницях), за екологічну підготовку і виховання особового складу, за підтримання природоохоронних споруд у належному стані;
— організують утримання бойової, автомобільної та спеціальної техніки в підлеглих підрозділах (підпорядкованих дільницях) в належному стані, що виключає забруднення навколишнього природного середовища;
— здійснюють контроль за дотриманням природоохоронного законодавства і виконанням вимог керівних документів з охорони природи і раціональному природокористуванню в підлеглих підрозділах (підвідомчих дільницях);
— забезпечують робочі місця в підлеглих підрозділах (підвідомчих дільни-цях) інструкціями щодо скорочення (утилізації) викидів (скидів) забруднюю¬чих речовин (відходів) в навколишнє природне середовище;
— здійснюють контроль за утриманням у чистоті й порядку робочих місць (ділянок) по збиранню, утилізації відходів та нафтовміщуючих стоків;
— організують підготовку і проведення занять з екологічного виховання з підлеглим особовим складом.
Відповідальний за охорону природного середовища військової части¬ни :
— здійснює обстеження і облік джерел забруднення навколишнього природ¬ного середовища, контроль за технічним станом і нормальною роботою при¬родоохоронних споруд;
— здійснює контроль за своєчасним виконанням запланованих природоохо¬ронних заходів, за правильним використанням коштів, виділених на приро¬доохоронні заходи, за своєчасним введенням в експлуатацію природоохорон¬них споруд;
— здійснює контроль за правильною експлуатацією комунальних споруд (каналізаційних очисних споруд, насосних станцій, котельних тощо), за до¬триманням гранично допустимих викидів (скидів) забруднюючих речовин, за своєчасним проведенням лабораторних аналізів цих викидів (скидів);
— здійснює контроль за наявністю дозволу на спец водокористування і гра¬нично допустимий викид забруднюючих речовин в атмосферу;
— здійснює контроль за раціональним використанням природних ресурсів, за дотриманням встановлених норм і правил водокористування (водовідведення), за додержанням зон санітарної охорони водних джерел, за скидом ви¬робничо-побутових стічних вод (обладнанням пунктів миття техніки систе¬мою очищення і повторного водоспоживання, бетонування майданчиків, будівництво лотків і нафтовловлювачів на складах пального тощо);
— здійснює контроль за оберіганням водоймів, земель, лісів та ґрунтів від забруднення нафтопродуктами, стічними водами, виробничими відходами і будівельно-побутовим сміттям;
— перевіряє наявність у підсобних господарствах та тваринницьких ком-плексах споруд для збирання, очищення та утилізації відходів тваринництва (ями для збирання рідкої фракції гною, гноєсховища), дотримання санітар¬них захисних зон;
— перевіряє створення на території парків озброєння і техніки наочної при¬родоохоронної агітації (екологічної пам’ятки водію), наявність та ефек¬тивність роботи постів діагностики токсичності відпрацьованих газів авто¬транспорту (наявність у водіїв автомобілів талонів токсичності, наявність технічної документації на технологічний процес утилізації відходів).
Обов’язки й права штатних природоохоронних органів визначені в «Поло¬женні про організацію екологічного забезпечення Збройних Сил України» (додаток до наказу Міністра оборони України 1995 р. № 171).
На служу екологічної безпеки військової частини покладеться:
— ведення обліку та організація контролю за збереженням, використанням, транспортуванням ядерних матеріалів , джерел іонізуючого випромінювання, токсичних речовин відповідно до встановлених норм і правил;
— планування та контроль реалізації заходів щодо скорочення викидів (скидів) шкідливих речовин у навколишнє середовище в усіх видах діяльності військ (сил);
складання річного та перспективного плану контролю екологічної безпеки на підлеглих військових об’єктах і його виконання (контроль за його виконанням);
— забезпечення своєчасного оформлення у територіальних органах Мінекобезпеки дозволу на спеціальне водокористування, гранично – допустимі норми викидів (скидів) та розміщення (складування) шкідливих речовин, а також контроль за своєчасним затвердженням екологічних паспортів;
— контроль за організацією екологічно правильної експлуатації та технічного обслуговування військової техніки, озброєння, транспортних засобів, комунальних і побутових об’єктів, технологічних ліній та цехів, пунктів заправки і складів ПММ, підсобних господарств військової частини:
організація заходів по ліквідації наслідків забруднення навколишнього природного середовища в місцях дислокації і розташування військових частин;
— організація проведення інвентаризації джерел забруднення, профілактичних оглядів (ремонту) обладнання (систем) збору, очищення і знешкодження викидів (скидання) забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище навколо військової частини;
— подання за підпорядкуванням до служби екологічної безпеки статистичних даних щодо охорони природного середовища та раціонального використання природних ресурсів за військові частини;
організація та проведення навчально – виховної роботи з особовим складом військової частини з питань охорони природного середовища та використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки;
своєчасне виявлення фактів порушення природоохоронного законодавства України та порушення клопотань про притягнення посадових осіб військової частини, винних у цьому, до відповідальності в установленому порядку.
V. Керівні документи МО України щодо охорони природного середовища у Збройних Силах України.

1.Наказ Міністра оборони України № 171 від 4.07.95 р. “Про заходи щодо організації екологічного забезпечення Збройних Сил України”. (1.Покладені на війська РХБ захисту відповідальність за планування заходів екологічного забезпечення, організацію та контроль їх виконання у ЗСУ як на мирний так і на воєнний час. 2. Введено в дію Положення про організацію екологічного забезпечення ЗСУ. 3.Введен до бойової та командирської підготовки розділ “Основи екологічної безпеки військ”. 4. Визначені обов’язки начальників служб екологічної безпеки та відповідальних за екологічне забезпечення у військових частинах.)
2.Наказ Міністра оборони України № 65 від 12.03.96 р. “Про стан екологічної безпеки Збройних Сил України та заходи щодо його покращення”. (1. Введена в дію Комплексна програма екологічного забезпечення ЗСУ до 2000 року. Введена в дію Навчальна програма з дисципліни “Основи екологічної безпеки військ”).
3.Наказ Міністра оборони України № 145 від 6.05.97 р. “Про організацію екологічного забезпечення Збройних Сил України у 1996 навчальному році та заходи щодо його покращення”. (1. Надання звіту про стан екологічної безпеки військ (сил) та заходи щодо його покращення за підлеглістю. 2. Передача у народне господарство територій військових об’єктів, що вивільняються ЗСУ, проводити за обов’язковою участю представників служби ЕБ).
4.Наказ Міністра оборони України № 278 від 9.09.99 р. “Про недоліки в організації екологічного забезпечення Збройних Сил та заходи щодо його поліпшення”. (1. Розроблена пам’ятка щодо охорони навколишнього природного середовища у військах. 2. Направлені роз’яснення у війська за рахунок яких статей повинні фінансуватися послуги з екологічного забезпечення).
5.Наказ Міністра оборони України № 279 від 9.09.99 р. “Про затвердження інструкції про порядок перевірки (інспектування) та оцінки стану екологічної безпеки у ЗСУ”.
6.Наказ Міністра оборони України № 455 від 2000 р. ”Про заходи щодо поліпшення екологічної безпеки”.
7. Наказ Міністра оборони України № 300 від 16.07.1998 р. ”Положення про військове господарство ЗС України”.
8.Посібник “ Охорона природного середовища в ЗСУ.” Затверджений НГШ ЗСУ від 5.03.1998р