Ст 153 ч1

Уголовный кодекс Украины (УК Украины) с комментариями к статьям

ГОРЯЧАЯ ЛИНИЯ БЕСПЛАТНОЙ ЮРИДИЧЕСКОЙ КОНСУЛЬТАЦИИ (495) 662-98-20: 441

Стаття 153. Насильницьке удовлетворение половой страсти неестественным способом

1. Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із применением физического насилия, угрозы его применения или с внедрением беспомощном состояния потерпевшего лица —

наказывается Лишение свободы на срок до ‘пяти лет.

2. Так же деяние, совершенное повторно или группой лиц, или лицом, ранее совершившим какое-либо из преступлений, предусмотренных статьями 152 или 154 настоящего Кодекса, а также совершенное в отношении несовершеннолетней или несовершеннолетнего, —

наказывается лишение свободы на срок от трех до семи лет.

3. Так же деяние, совершенное в отношении малолетних или малолетнего или, повлекшее особо тяжкие последствия, —

наказывается лишение свободы на срок от десяти до ‘пятнадцати лет.

1. Объ объект этого преступления аналогичный в ‘объекта преступления, предусмотренном ст. 152.

Уголовное наказуемость данного поведения определяется не так называемой неестественностью способов удовлетворения половой страсти, вероятной гомосексуальной направленностью или аморальностью действий, описанных в ст. 153, а их насильственным характером. Украинские законодатель исходит из того, что осуществляемый на добровольной основе гомосексуализм, то есть сексуальное влечение к лицам своего пола, должен рассматриваться НЕ как деяние, запрещенное под угрозой уголовного наказания, а как особое состояние организма человека, нетипичная сексуальное поведение. Определенные биологические формы, с помощью которых происходит сексуальное общения между людьми в обществе могут признаваться аморальным, но Должны становится предметом уголовно-правового регулирования только в том случае, когда они затрагивают социальная сторона половых отношений, посягающие на такие важные ценности, как половая свобода и половая неприкосновенность, нормальное развитие несовершеннолетних.

2. Пострадавшим от преступления является лицо женского или мужского пола, вопреки своей воле выполняет роль сексуального партнера виновного. При этом характеристика потерпевшего на квалификацию по ст. 153 не влияет (см. также п. 2 комментария к ст. 152). Если лицо, НЕ достигшим 16-летнего возраста, добровольно участвует в удовлетворении неестественным способом половой страсти мужчины или женщины, то действия виновного могут квалифицироваться по ст. 156.

Удовлетворение половой страсти с трупом при наличии оснований может рассматриваться как надругательством над трупом и квалифицироваться по ст. 297.

3. Объ объективная сторона преступления заключается в удовлетворении половой страсти неестественным способом с применением физического насилия, угрозы его применения или с внедрением беспомощном состояния потерпевшей лица.

Во удовлетворение половой страсти неестественным способом нужно понимать любые действия сексуального характера независимо от их гетеро-или гомосексуальной направленности (кроме естественного полового акта — см.. комментарий к ст. 152), которые Способны удовлетворить половую страсть супругов и Которые совсем не непременно «обязательно означают так называемое половое проникновение — введение части тела одного человека или предметов окружающей мира в естественные отверстия второго человека с целью получения сексуального удовлетворения. Это, в частности, мужеложство, лесбиянство, орогенитальных контакт (coitus per os) женщины с мужчиной или мужчины с мужчиной, аногенитальной контакт (coitus per anum) мужчины с женщиной, Суррогатные формы полового сношения, Которые имитируют естественный половой акт (Вестибулярный коитус, Нарвасадата, мижстегновий коитус и др.), фроттаж (сексуальное удовлетворение мужа путем трения в тело женщины), Садистские действия сексуального характера (например, проникновение во влагалище женщины определенными предметом — палкой, бутылкой и т.п.).

насильственной удовлетворение половой страсти неестественным способом нужно отделить от посягательств на телесную неприкосновенность человека, Которые, при наличии к тому оснований, могут квалифицироваться, например, как преступления против здоровья ‘Я лица или хулиганство или расцениваться как Правомерные действия (например, введение медицинской сестрой клизмы в анус больного). При этом следует иметь в виду, что действия, в «объективно лишены сексуального характера (введение РАЗЛИчНЫХ предметов не в половые органы или анус, а в другие естественные отверстия человека, порка кнутом, прижигание тела сигаретами и т.д.), могут квалифицироваться по ст. 153 Лишь при условии, что умысел виновного был направлен на удовлетворение таким образом своей половой страсти, в связи ‘связи с чем совершенное основания расценивать как посягательство на половую свободу (половую неприкосновенность) потерпевшего.

Во мужеложством понимают один из разновидностей мужской гомосексуализма — аногенитальной сексуальный контакт мужчины с мужем. Лесбиянство (женский гомосексуализм) — это форма удовлетворения половой страсти женщины путем совершения им РАЗЛИчНЫХ действий сексуального характера с лицом женского пола (например, мастурбация, орально-генитальные контакты, влияние на эрогенные зоны партнерши с помощью искусственных приспособлений).

Понятие физического насилия, угрозы его применения и использования беспомощно состояния потерпевшего в комментируемом составе преступления по своему содержанию являются такими же, как и при изнасиловании (см. комментарий к ст. 152). Список способов, Которые трансформируют соответствующую сексуальное поведение людей в грех, является исчерпывающим и расширительное толкование не подлежит.

Преступление признается оконченным с момента начала совершения действия сексуального характера, направленной на удовлетворение половой страсти. При этом НЕ требуется, чтоб сексуальный контакт был завершен в физиологическом смысле.

4. Сб ‘объектом преступления является лицо мужского или женского пола (в зависимости от содержания совершаемых действий сексуального характера), которому исполнилось 14 лет. Если лицо, Используя физическое насилие или угрозу его применения, принимает непосредственное участие в преодоление сопротивления потерпевшего или Приводит последнего в беспомощное состояние и при этом сама в непосредственной сексуальный контакт с потерпевшим НЕ вступает, она должна признаваться соисполнителем насильственного удовлетворения половой страсти неестественным способом. Действия такого участника группы квалифицируются по ч. 2 ст. 153 без ссылки на ст. 27 (см. также п. 6 комментария к ст. 152).

5. Сб ‘объективная сторона преступления характеризуется прямым умыслом. По направленности умысла это преступление следует отличать от других посягательств, например, от покушения на изнасилование, причинение телесных повреждений. Мотивы данного преступления могут быть такие же, как и мотивы изнасилования. Об особенностях психического отношения виновного к несовершеннолетнего или малолетнего возраста потерпевшего см.. комментарий к ст. 152.

6. Квалифицирующими признаками преступления является совершение его: 1) повторно; 2) группой лиц, 3) лицом, ранее совершившим одно из преступлений, предусмотренное статьями 152 или 154, 4) в отношении несовершеннолетнего или несовершеннолетнего (ч. 2 ст. 153), а особенно квалифицирующими — совершение преступления в отношении малолетнего (малолетних), а также причинение особо тяжких последствий (ч. 3 ст. 153). По своему содержанию эти признаки аналогичны квалифицирующими признакам изнасилования (об их содержании см.. комментарий к ст. 152).

Український юридичний портал

1. Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосу­ванням фізичного насильства, погрози його застосування або з викорис­танням безпорадного стану потерпілої особи —

карається позбавленням волі на строк до п’яти років.

2. Те саме діяння, вчинене повторно або групою осіб, або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 152 або 154 цього Кодексу, а також вчинене щодо неповнолітньої чи не­повнолітнього, —

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. 3. Те саме діяння, вчинене щодо малолітньої чи малолітнього, якщо во­но спричинило особливо тяжкі наслідки, —

карається позбавленням волі па строк від восьми до дванадцяти років.

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він знахо­диться у протиріччі із загальноприйнятим природним укладом статевих відносин, супроводжується моральною зневажливістю, поєднаною із насиль­ством або використанням безпорадного стану людини, здатний спричинити шкоду здоров’ю потерпілої особи, глибоку психічну травму.

2. Потерпілим від злочину може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі.

3. З об’єктивної сторони задоволення статевої пристрасті неприродним способом може бути у виді: 1) неприродного статевого зв’язку чоловіка із жінкою (зв’язок шляхом рег 05 або рег опит); 2) мужолозтва, орогенітально-го контакту чоловіка з чоловіком (рег ок)’, 3) лесбіянства; 4) інших дій, спря­мованих на задоволення статевої пристрасті (наприклад, примушування по­терпілої особи до мастурбації репіз’о).

Зазначені статеві зв’язки або інші дії, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, повинні супроводжуватися фізичним насильством або погрозою застосування такого насильства чи використанням безпорадного стану по­терпілої особи. Отже, суспільне небезпечне діяння, що скоюється винною особою, складається принаймні з двох дій (складне діяння). Перша — обов’язкова дія для об’єктивної сторони злочину — це задоволення статевої пристрасті неприродним способом; друга — допоміжна, необхідна для вчи­нення першої, — фізичне або психічне насильство або використання безпо­радного стану потерпілої особи (можливі випадки поєднання цих дій, коли, наприклад, винна особа від погроз переходить до фізичного насильства).

4. За конструкцією об’єктивної сторони склад злочину, що комен­тується, є формальним, а тому він вважається закінченим з моменту почат­ку здійснення певних дій сексуального характеру, спрямованих на задово­лення статевої пристрасті неприродним способом. Тому лише застосування, наприклад, фізичного насильства, спрямованого на задоволення статевої пристрасті, за відсутності початку здійснення дій сексуального характеру з причин, що не залежали від волі винної особи, треба кваліфікувати як не-закінчений замах на вчинення злочину (ч. З ст. 15 та відповідна частина ст. 153 КК).

5. Фізичне насильство — див. п. 6 коментарю до ст. 152 КК.

6. Погроза застосування фізичного насильства — див. п. 7 коментарю до ст. 152 КК.

7. Використання безпорадного стану потерпілої особи — див. п. 8 комен­тарю до ст. 152 КК.

8. З суб’єктивної сторони злочин здійснюється з прямим умислом та з ме­тою задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Мотиви вчи­нення злочину необов’язково повинні мати сексуальну мотивацію. Злочин може бути вчинений із помсти чи з хуліганських спонукань. Тому мотиви, як і віддалені цілі (наприклад, таким чином примусити потерпілу особу да­ти згоду на подальші добровільні природні статеві зв’язки) не є ознаками складу злочину.

9. Суб’єктом злочину може бути особа як чоловічої, так і жіночої статі, якій виповнилося 14 років. При здійсненні певних дій сексуального харак­теру безпосереднім фізичним виконавцем може бути лише особа чоловічої статі (при мужолозтві) або жіночої статі (при лесбіянстві), Співвиконавцем цього злочину може бути будь-яка особа, незалежно від виду обов’язкової дії сексуального характеру.

10. Для застосування ч. 2 ст. 153 КК достатньо встановити хоча б одну з таких обтяжуючих обставин: 1) вчинення даного злочину повторно;

2) здійснення злочину групою осіб; 3) здійснення злочину особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 152 або 154 КК;

4) здійснення злочину щодо неповнолітньої чи неповнолітнього.

11. Повторним є насильницьке задоволення статевої пристрасті непри­родним способом, якщо йому передувало здійснення такого ж злочину. Для визнання злочину повторним не має значення, чи була особа засуджена за раніше вчинене насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, чи були обидва злочини закінченими і чи є особа їх безпосереднім фізичним виконавцем, співвиконавцем або іншим співучасником. Ознака повторності виключається, якщо за раніше вчинене насильницьке задово­лення статевої пристрасті неприродним способом судимість була погашена чи знята, або закінчилися строки давності, вказані в статтях 49, 80, 106 КК. Якщо за раніше вчинений злочин особа ще не була засуджена, то здійснен­ня вдруге такого ж злочину потребує кваліфікації обох злочинів лише за ч. 2 ст. 153 КК, якщо ці злочини були закінченими і були відсутні інші обтяжу­ючі обставини.

Дії особи, яка вчинила насильницьке задоволення статевої пристрасті не­природним способом і через значний проміжок часу вдруге вчинила замах на цей злочин щодо тієї чи іншої потерпілої особи, слід кваліфікувати за су­купністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 153 КК та частинами 1 або 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 153 КК за ознакою повторності.

12. Здійснення злочину групою осіб — див. п; 16 коментарю до ст. 152 КК.

13. Здійснення злочину особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 152 або 154 КК. Це спеціальний вид повторності щодо повторності, ознаки якої розглядалися в п. 11 коментарю до цієї статті. Особливість її в тому, що дії винного за вчинення злочинів, передбачених статтями 152 або 154 КК, потребують самостійної кваліфікації, якщо особа за раніше вчинене зґвалтування або примушування до вступу в статевий зв’язок не була засуджена. Вчинене нею потребує кваліфікації за сукупністю злочинів за відповідною частиною ст. 152 або ст. 154 та за ч. 2 ст. 153 КК.

14. Не можуть кваліфікуватися за ознакою повторності випадки, коли осо­ба одночасно із насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприрод­ним способом здійснює зґвалтування щодо цієї ж потерпілої особи. Такі ви­падки кваліфікуються за сукупністю цих злочинів, але за іншими ознаками.

15. Якщо суб’єкт, діючи з єдиним умислом, без значної перерви у часі вчинив два або більше акти насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом з однією і тією Ж потерпілою особою, то його дії

потрібно розглядати як продовжуваний злочин і кваліфікувати за ч. 1 ст. 153 КК.

16. Вчинення злочину щодо неповнолітньої (неповнолітнього) — див. п. 17 коментарю до ст. 152 КК.

17. Для застосування ч. З ст. 153 КК необхідно встановити такі кваліфіку­ючі обставини: 1) вчинення злочину щодо малолітньої чи малолітнього;

2) спричинення особливо тяжких наслідків. Подібні ознаки зазначені в ч. 4 ст. 152 КК. Про їх зміст див. пункти 19 та 20 коментарю до ст. 152 КК.

1. Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи —

карається позбавленням волі на строк до п’яти років.

2. Те саме діяння, вчинене повторно або групою осіб, або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 152 або 154 цього Кодексу, а також вчинене щодо неповнолітньої чи неповнолітнього, —

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Те саме діяння, вчинене щодо малолітньої чи малолітнього або, якщо воно спричинило особливо тяжкі наслідки, —

карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

1. Об’єкт цього злочину аналогічний об’єкту злочину, передбаченого ст. 152.

Кримінальна караність даної поведінки визначається не так званою неприродністю способів задоволення статевої пристрасті, можливою гомосексуальною спрямованістю чи аморальністю дій, описаних у ст. 153, а їх насильницьким характером. Український законодавець виходить з того, що здійснюваний на добровільних засадах гомосексуалізм, тобто сексуальний потяг до осіб своєї статі, має розглядатись не як діяння, заборонене під загрозою кримінального покарання, а як особливий стан організму людини, нетипова сексуальна поведінка. Певні біологічні форми, за допомогою яких відбувається сексуальне спілкування між людьми, у суспільстві можуть визнаватися аморальними, але мають ставати предметом кримінально-правового регулювання лише у тому разі, коли вони зачіпають соціальний бік статевих стосунків, посягають на такі важливі соціальні цінності, як статева свобода і статева недоторканність, нормальний розвиток неповнолітніх.

2. Потерпілим від злочину є особа жіночої або чоловічої статі, яка всупереч своїй волі виконує роль сексуального партнера винного. При цьому характеристика потерпілого на кваліфікацію за ст. 153 не впливає (див. також п. 2 коментарю до ст. 152). Якщо особа, яка не досягла 16-річного віку, добровільно бере участь у задоволенні неприродним способом статевої пристрасті чоловіка або жінки, то дії винного можуть кваліфікуватись за ст. 156.

Задоволення статевої пристрасті з трупом за наявності підстав може розглядатись як наруга над трупом і кваліфікуватись за ст. 297.

3. Об’єктивна сторона злочину полягає у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.

Під задоволенням статевої пристрасті неприродним способом потрібно розуміти будь-які дії сексуального характеру незалежно від їх гетеро- або гомосексуальної спрямованості (крім природного статевого акту — див. коментар до ст. 152), які здатні задовольнити статеву пристрасть чоловіка або жінки і які зовсім не обов’язково означають так зване статеве проникнення — введення частини тіла однієї людини або предметів навколишнього світу у природні отвори іншої людини з метою отримання сексуального задоволення. Це, зокрема, мужолозтво, лесбіянство, орогенітальний контакт (coitus per os) жінки з чоловіком або чоловіка з чоловіком, аногенітальний контакт (coitus per anum) чоловіка з жінкою, сурогатні форми статевих зносин, які імітують природний статевий акт (вестибулярний коїтус, нарвасадата, міжстегновий коїтус тощо), фроттаж (сексуальне задоволення чоловіка шляхом тертя об тіло жінки), садистські дії сексуального характеру (наприклад, проникнення у піхву жінки певним предметом — палицею, пляшкою тощо).

Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом потрібно відмежовувати від посягань на тілесну недоторканість людини, які, за наявності до цього підстав, можуть кваліфікуватись, наприклад, як злочини проти здоров’я особи чи хуліганство або розцінюватись як правомірні дії (наприклад, введення медичною сестрою клізми в анус хворого). При цьому слід мати на увазі, що дії, об’єктивно позбавлені сексуального характеру (введення різних предметів не у статеві органи чи анус, а в інші природні отвори людини, шмагання батогом, припікання тіла цигарками тощо), можуть кваліфікуватись за ст. 153 лише за умови, що умисел винної особи був направлений на задоволення у такий спосіб своєї статевої пристрасті, у зв’язку з чим вчинене є підстави розцінювати як посягання на статеву свободу (статеву недоторканість) потерпілої особи.

Під мужолозтвом розуміють один із різновидів чоловічого гомосексуалізму — аногенітальний сексуальний контакт чоловіка з чоловіком. Лесбіянство (жіночий гомосексуалізм) — це форма задоволення статевої пристрасті жінки шляхом вчинення нею різноманітних дій сексуального характеру з особою жіночої статі (наприклад, мастурбація, орально-генітальні контакти, вплив на ерогенні зони партнерші за допомогою штучних пристосувань).

Поняття фізичного насильства, погрози його застосування та використання безпорадного стану потерпілого у коментованому складі злочину за своїм змістом є такими ж, як і при зґвалтуванні (див. коментар до ст. 152). Перелік способів, які трансформують відповідну сексуальну поведінку людей у злочин, є вичерпним і поширювальному тлумаченню не підлягає.

Злочин визнається закінченим з моменту початку вчинення дії сексуального характеру, спрямованої на задоволення статевої пристрасті. При цьому не вимагається, щоб сексуальний контакт був завершений у фізіологічному розумінні.

4. Суб’єктом злочину є особа чоловічої або жіночої статі (залежно від змісту вчинюваних дій сексуального характеру), якій виповнилось 14 років. Якщо особа, використовуючи фізичне насильство або погрозу його застосування, бере безпосередню участь у подоланні опору потерпілого або призводить останнього у безпорадний стан і при цьому сама у безпосередній сексуальний контакт з потерпілим не вступає, вона повинна визнаватись співвиконавцем насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Дії такого учасника групи кваліфікуються за ч. 2 ст. 153 без посилання на ст. 27 (див. також п. 6 коментарю до ст. 152).

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. За спрямованістю умислу цей злочин потрібно відрізняти від інших посягань, наприклад, від замаху на зґвалтування, заподіяння тілесних ушкоджень. Мотиви даного злочину можуть бути такі самі, як і мотиви зґвалтування. Про особливості психічного ставлення винного до неповнолітнього чи малолітнього віку потерпілої особи див. коментар до ст. 152.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) групою осіб; 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачений статтями 152 або 154; 4) щодо неповнолітнього або неповнолітньої (ч. 2 ст. 153), а особливо кваліфікуючими — вчинення злочину щодо малолітнього (малолітньої), а також спричинення особливо тяжких наслідків (ч. 3 ст. 153). За своїм змістом ці ознаки аналогічні кваліфікуючим ознакам зґвалтування (про їх зміст див. коментар до ст. 152).

Мего-Інфо — Юридична бібліотека №1

Юридична бібліотека України

Популярні розділи

Всього на сайті:

Дисертацій з права онлайн: 62

Підручників з права онлайн: 37

НПК кодексів України онлайн: 16

Коментарі кодексів

Веломагазин Украины №1

OBOD.com.ua

Доставка БЕСПЛАТНО. Со склада

Галузі права

  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.

Стаття 153. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом

  1. Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпо­радного стану потерпілої особи —

карається позбавленням волі на строк до п’яти років.

  1. Те саме діяння, вчинене повторно або групою осіб, або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 152 або 154 цього Кодек­су, а також вчинене щодо неповнолітньої чи неповнолітнього, —

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

  1. Те саме діяння, вчинене щодо малолітньої чи малолітнього, або якщо воно спричинило особливо тяжкі наслідки, —

карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

(Стаття 153 у редакції законів України № 2276-ІУ від 21 грудня 2004 р. та № 2295-УІ від 1 червня 2010 р.)

  1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він знаходиться у суперечності із загальноприйнятим природним укладом статевих відносин, поєдна­ний із насильством або використанням безпорадного стану людини, здатний спричи­нити шкоду здоров’ю потерпілої особи.
  2. Потерпілим від злочину може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі.
  3. З об’єктивної сторони насильницьке задоволення статевої пристрасті непри­родним способом може бути у вигляді: 1) неприродного зв’язку чоловіка із жінкою (зносини per os або per anum); 2) мужолозтва, тобто педерастії чи інших випадків чоловічого гомосексуалізму (наприклад, орогенітального контакту чоловіка з чолові­ком — per os); 3) лесбіянства, тобто зносин жінки з жінкою; 4) інших дій, спрямованих на задоволення статевої пристрасті (наприклад, примушування потерпілої особи до мастурбації penis’a). Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом виключає природний статевий акт.

Зазначені статеві зв’язки чи інші дії, спрямовані на задоволення статевої пристрас­ті, мають супроводжуватися фізичним насильством або погрозою його застосування, або використанням безпорадного стану потерпілої особи. Отже, суспільно небезпеч­не діяння, що скоюється винною особою, складається принаймні із двох дій (складе­не діяння). Перша — обов’язкова для об’єктивної сторони злочину дія сексуального характеру — це задоволення статевої пристрасті неприродним способом; друга — до­поміжна, але необхідна для вчинення першої — фізичне або психічне насильство або використання безпорадного стану потерпілої особи (можливі випадки поєднання цих дій, коли, наприклад, винна особа від погроз переходить до фізичного насильства).

Добровільна згода особи на здійснення з нею дій сексуального характеру, описаних у ст. 153 КК, виключає кримінальну відповідальність. Однак, якщо таку добровільну згоду дала потерпіла особа, яка не досягла 16 років, особі, яка вже досягла такого віку, вчинене кваліфікується за ст. 156 КК.

  1. За конструкцією об’єктивної сторони склад цього злочину формальний, а тому злочин вважається закінченим з моменту початку здійснення певних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Тому лише застосування, наприклад, фізичного насильства, спрямованого на задо­волення статевої пристрасті, за відсутності початку здійснення дій сексуального ха­рактеру з причин, що не залежали від волі винної особи, треба кваліфікувати як неза- кінчений замах на вчинення злочину (ч. 3 ст. 15 та відповідна частина ст. 153 КК).
  2. Фізичне насильство — див. п. 5 коментаря до ст. 152 КК.
  3. Погроза застосування фізичного насильства — див. п. 6 коментаря до ст. 152 КК.
  4. Використання безпорадного стану потерпілої особи — див. п. 7 коментаря до ст. 152 КК.
  5. Із суб’єктивної сторони злочин здійснюється з прямим умислом та з метою задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Мотиви вчинення злочину не обов’язково повинні мати сексуальну мотивацію. Злочин може бути вчинений із помсти чи із хуліганських спонукань. Тому мотиви, як і віддалені цілі (наприклад, таким чином примусити потерпілу особу дати згоду на подальші добровільні при­родні статеві зв’язки), не є ознаками складу злочину.
  6. Суб’єкт злочину — особа як чоловічої, так і жіночої статі, яка досягла 14 років, залежно від характеру вчинюваних дій. Так, наприклад, при мужолозтві — це чоловік, при лесбіянстві — жінка, а в інших випадках можуть бути як жінка, так і чоловік. Співвиконавцем цього злочину може бути будь-яка особа незалежно від виду дії сек­суального характеру.
  7. Для застосування ч. 2 ст. 153 КК достатньо встановити хоча б одну із таких обтяжуючих обставин: 1) вчинення даного злочину повторно; 2) здійснення злочину групою осіб; 3) здійснення злочину особою, яка раніше вчинила один із злочинів, перед­бачених статтями 152 чи 154 КК; 4) здійснення злочину щодо неповнолітньої чи неповнолітнього.
  8. Повторним є насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, якщо йому передувало вчинення цією ж особою такого ж злочину. Для ви­знання злочину повторним не мають значення стадії вчинених винною особою зло­чинів, вчинення їх одноособово чи у співучасті, наявність чи відсутність факту засу­дження винної особи за раніше вчинений злочин (злочини). Ознака повторності від­сутня, якщо за раніше вчинене насильницьке задоволення статевої пристрасті непри­родним способом особу було звільнено від кримінальної відповідальності, або якщо судимість за раніше вчинений злочин було погашено чи знято у встановленому за­коном порядку, або якщо на момент вчинення нового злочину минули строки давнос­ті притягнення до кримінальної відповідальності за раніше вчинений злочин.

Відповідно до вимог ст. 33 КК при вчиненні двох або більше насильницьких за­доволень статевої пристрасті неприродним способом, відповідальність за які перед­бачена різними частинами ст. 153 КК, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю вчинених злочинів. Це правило застосовується і тоді, коли перший злочин було вчинено без обтяжуючих обставин, а другий кваліфікується за ч. 2 ст. 153 КК лише за ознакою його повторності. Таким же чином слід кваліфікувати і дії винної особи, якщо вчинені нею злочини мали різні стадії, а також коли один із злочинів вона вчинила одноособово чи як виконавець (співвиконавець), а при вчиненні іншого була організатором, підбурювачем або пособником (див. п. 6 абз. 3 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторка­ності особи» від 30 травня 2008р. № 5).

Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинене без обтяжуючих обставин, а потім повторне їх вчинення за наявності ознак ч. 3 ст. 153 КК повинні кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених частинами 1 та 3 ст. 153 КК. У таких випадках кваліфікація дій винної особи за ч. 2 ст. 153 КК за обставиною повторності не потрібна. Проте ця ознака має бути зазначена у рішенні (постанові, вироку) щодо здійснення відповідної кваліфікації (див. п. 6 абз. 4 зазна­ченої Постанови).

  1. Здійснення злочину групою осіб — див. п. 17 коментаря до ст. 152 КК.
  2. Здійснення злочину особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, перед­бачених статтями 152 або 154 КК. Це спеціальний вид повторності відносно об­ставини — вчинення злочину повторно, ознаки якої розглядалися у п. 11 коментаря до ст. 153, та є окремою обтяжуючою обставиною цього злочину. Особливість цієї об­ставини полягає в тому, що дії винного за вчинення злочинів, передбачених стаття­ми 152 або 154 КК, потребують самостійної кваліфікації, якщо особа за раніше вчи­нене зґвалтування або примушування до вступу у статевий зв’язок не була засуджена. Вчинене нею потребує кваліфікації за сукупністю злочинів за відповідною частиною статей 152 або 154 та за ч. 2 ст. 153 КК.
  1. У разі вчинення насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, а потім зґвалтування, чи навпаки, щодо однієї і тієї ж потерпілої особи, ці злочини кваліфікуються самостійно, причому останній злочин кваліфікується з ура­хуванням спеціальної повторності (див. п. 7 абз. 2 зазначеної Постанови).
  2. Якщо суб’єкт, діючи з єдиним злочинним наміром, без значної перерви у часі вчинив два чи більше акти насильницького задоволення статевої пристрасті непри­родним способом з однією і тією ж потерпілою особою, то його дії не можна вважати вчиненими повторно, а потрібно розглядати як продовжуваний злочин і кваліфікува­ти за ч. 1 ст. 153 КК, або іншими частинами цієї статті за наявності інших обтяжуючих обставин.
  3. Вчинення злочину щодо неповнолітньої (неповнолітнього) — див. п. 18 комен- таря до ст. 152 КК.
  4. Для застосування ч. 3 ст. 153 КК необхідно встановити такі обтяжуючі обста­вини: 1) вчинення злочину щодо малолітньої чи малолітнього; 2) спричинення особли­во тяжких наслідків. Зміст цих ознак див. у пп. 20 та 21 коментаря до ст. 152 КК.
  5. Якщо у процесі насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом або одразу після нього було скоєне умисне вбивство, вчинене кваліфікуєть­ся за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК і ч. 3 ст. 153 КК або за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК і частинами 2 або 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 153 КК (у разі замаху на цей злочин).

Коментар до статті 153. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом

1. Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи -‘

карається позбавленням волі на строк до п’яти років.

2. Те саме діяння, вчинене повторно або групою осіб, або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 152 або 154 цього Кодексу, а також вчинене щодо неповнолітньої чи неповнолітнього, —

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Те саме діяння, вчинене щодо малолітньої чи малолітнього, якщо воно спричинило особливо тяжкі на• слідки, —

карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.

1. Об’єкт цього злочину аналогічний об’єкту злочину, передбаченого ст. 152.

2. Потерпілим від злочину є особа жіночої або чоловічої статі, ‘яка всупереч своїй волі виконує роль сексуального партнера винного. Якщо особа, яка не досягла Іб-річного віку, добровільно бере участь у задоволенні неприродним способом статевої пристрасті

чоловіка або жінки, то дії винного можуть кваліфікуватись за ст.156.

3. Об’єктивна сторона злочину полягає у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи. •

Під задоволенням статевої пристрасті неприродним способом потрібно розуміти будь-які дії сексуального характеру незалежно від їх гетеро або гомосексуальної спрямованості (крім природного статевого акту), які здатні задовольнити статеву пристрасть чоловіка або жінки. Це, зокрема, мужолозтво, лесбіянство, орогенітальний контакт (coitus per os) жінки з чоловіком або чоловіка з чоловіком, аногенітальний контакт (coitus per anum) чоловіка з жінкою, сурогатні форми статевих зносин, які імітують природний статевий акт, садистські дії сексуального характеру (наприклад, проникнення у піхву жінки певним предметом), сексуальний мазохізм, при якому задоволення статевої пристрасті винного відбувається в процесі заподіяння потерпілій особі фізичних мордувань.

Під мужолозтвом розуміють один із різновидів чоловічого гомосексуалізму — аногенітальний сексуальний контакт чоловіка з чоловіком. Лесбіянство (жіночий гомосексуалізм) — це форма задоволення статевої пристрасті жінки шляхом вчинення нею різноманітних дій сексуального характеру з особою жіночої статі (наприклад, мастурбація, орально-генітальні контакти, вплив на ерогенні зони партнерші за допомогою штучних пристосувань).

Поняття фізичного насильства, погрози його застосування та використання безпорадного стану потерпілого у коментованому складі злочину за своїм змістом є такими ж, як і при зґвалтуванні (див. коментар до ст. 152).

Злочин визнається закінченим з моменту початку вчинення дії сексуального характеру, спрямованої на задоволення статевої пристрасті. При цьому не вимагається, щоб сексуальний контакт був завершений у фізіологічному розумінні.

4. Суб’єктом злочину є особа чоловічої або жіночої статі (залежно від змісту вчинюваних дій сексуального характеру), якій виповнилось 14 років. Якщо особа, використовуючи фізичне насильство або погрозу його застосування, бере безпосередню участь у подоланні опору потерпілого або приводить останнього у безпорадний стан і при цьому сама у безпосередній сексуальний контакт з потерпілим не вступає, вона повинна визнаватись співвиконавцем насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Дії такого учасника групи кваліфікуються за ч. 2 ст. 153 без посилання на ст. 27.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. За спрямованістю умислу даний склад злочину потрібно відрізняти від інших посягань, наприклад, від замаху на зґвалтування, заподіяння тілесних ушкоджень. Мотиви даного злочину можуть бути такі самі, як і мотиви зґвалтування.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його; 1) повторно; 2) групою осіб; 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачений ст. ст. 152 або 154; 4) щодо неповнолітнього або неповнолітньої (ч. 2 ст. 153), а особливо кваліфікуючими;

1) вчинення злочину щодо малолітнього (малолітньої); 2) спричинення особливо тяжких наслідків (ч. З ст. 153). За своїм змістом

ознаки аналогічні кваліфікуючим ознакам зґвалтування (про їх поняття див. коментар до ст. 152).

Безпосередній об’єкт цього злочину аналогічний об’єкту зґвалтування. Кримінальна караність передбаченої ст. 153 КК поведінки визначається не так званою неприродністю способів задоволення статевої пристрасті, не можливою гомосексуальною спрямованістю чи аморальністю дій, зазначених у цій статті, а винятково їх насильницьким характером. Певні біологічні форми, за допомогою яких відбувається сексуальне спілкування між людьми, у суспільстві можуть визнаватися аморальними, але мають ставати предметом кримінально-правового регулювання лише у тому разі, коли вони, зачіпаючи соціальну сторону статевих стосунків, посягають на такі важливі цінності, як статева свобода і статева недоторканість, нормальний розвиток неповнолітніх.

Потерпілим від насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом є особа, яка всупереч своїй волі виконує роль сексуального партнера винного.

Об’єктивна сторона злочину полягає у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом, що поєднується із застосуванням фізичного насильства, погрозою його застосуванням або з використанням безпорадного стану потерпілої особи. Під задоволенням статевої пристрасті неприродним способом (це своєрідне збірне поняття) потрібно розуміти будь-які дії сексуального характеру незалежно від їх гетеро — або гомосексуальної спрямованості (крім природного статевого акту, що охоплюється диспозицією ст. 152 КК), які порушують тілесну недоторканість потерпілої особи, здатні збудити і задовольнити статеву пристрасть чоловіка або жінки. Це, зокрема, мужолозтво, лесбійство, орогенітальвий контакт (coitus per os) жінки з чоловіком або чоловіка з чоловіком, аногенітальний контакт чоловіка з жінкою (coitus per anum), кунілінгус — оральна стимуляція жіночих геніталій, анілінгус — оральна стимуляція входу в анальний отвір, сурогатні форми статевих зносин, які імітують природний статевий акт (проникнення у піхву жінки рукою, пальцем або певним предметом — палицею, пляшкою, фалоімітатором тощо, вестибулярний коїтус — притуляння чоловічого статевого члену до входу у піхву жінки, нарвасадата — введення статевого органу чоловіка між молочними залозами жінки, міжстегновий коїтус тощо), фроттаж (тертя чоловіком своїм тілом об тіло жінки й отримання в результаті цього сексуального збудження і задоволення).

Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом потрібно відмежовувати від посягань на тілесну недоторканість людини, які, за наявності до цього підстав, можуть кваліфікуватись, наприклад, як злочини проти здоров’я особи або хуліганство. Йдеться про випадки, коли сексуальне збудження та оргазм настають у винного в результаті впливу на тіло потерпілого, що не супроводжується згаданими вище діями сексуального характеру. Водночас слід мати на увазі, що дії, об’єктивно позбавлені сексуального характеру (введення різних предметів не у статеві органи, а в інші природні отвори людини, шмагання батогом, укуси, дряпання, припікання тіла цигарками тощо), можуть кваліфікуватись за ст. 163 КК — за умови, що умисел винної особи був спрямований на задоволення у такий спосіб своєї статевої пристрасті, у зв’язку з чим є підстави розцінювати вчинене як посягання на статеву свободу (статеву недоторканість) потерпілої особи228.

Диспозиція ч. 1 ст. 153 КК є настільки універсальною (щоб не сказати розпливчастою), що дозволяє охопити найрізноманітніші девіантні форми сексуальної поведінки — відмінні від природного статевого акту насильницькі дії, вчинювані на сексуальному ґрунті. Існує нагальна потреба в уточненні кола злочинних діянь, які охоплюються розглядуваною кримінально-правовою забороною220. Інакше, виходячи з чинної редакції ст. 153 КК, передбачений нею склад злочину слід буде вбачати, наприклад, і тоді, коли особа з метою задоволення своєї статевої пристрасті займається самомастурбацією, спостерігаючи за фізичним мордуванням потерпілого, здійснюваним за вказівкою цієї особи. Хоча цілком очевидно, що статева свобода (недоторканість) потерпілої особи у такій ситуації не страждає, а злочинне посягання спрямоване на здоров’я іншої людини.

Поняття фізичного насильства, погрози його застосування та використання безпорадного стану потерпілого у складі розглядуваного злочину за змістом є такими саме, що й у разі зґвалтування.

Обґрунтовуючи засудження Д., який задовольнив свою статеву пристрасть неприродним способом із власною 6-річною дочкою, за ч. 3 ст. 153 КК, Лутугинський районний суд послався у вироку на висновок судово-психологічної експертизи. В ньому зазначається, що малолітня потерпіла здатна давати покази про зовнішню, фактичну сторону подій, однак через недостатню вікову зрілість, відсутність життєвого досвіду і дуже слабку обізнаність з питань статевого життя не розуміла характер і значення вчинюваних з нею дій. Тому правильним є висновок суду про вчинення Д. злочину із використанням безпорадного стану малолітньої особи.

Злочин визнається закінченим з моменту вчинення дії сексуального характеру, спрямованої на задоволення статевої пристрасті. При цьому не вимагається, щоб сексуальний контакт був завершений у фізіологічному розумінні. Якщо злочин, передбачений ст. 153 КК, набув вигляду сексуального проникнення, то його слід визнавати закінченим з моменту проходження хоча б частиною статевого члена, руки або іншого предмета меж тієї чи іншої природної порожнини тіла людини (наприклад, для ротової порожнини — це губи, а для анального отвору — це сфінктерне кільце анусу).

Суб’єкт і суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 153 КК, аналогічні відповідним елементам складу зґвалтування.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його повторно, групою осіб або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. 152 або ст. 154 КК, вчинення злочину щодо неповнолітнього або неповнолітньої (ч. 2 ст. 153 КК), а особливо кваліфікуючими ознаками — вчинення злочину щодо малолітнього або малолітньої, спричинення злочином особливо тяжких наслідків (ч. 3 ст. 153 КК).