Ст 307 коап

Кодекс Украины об административных нарушениях
Статья 307. Сроки и порядок исполнения постановления о наложении штрафа

Штраф должен быть уплачен нарушителем не позднее чем через пятнадцать дней со дня вручения ему постановления о наложении штрафа, кроме случаев, предусмотренных статьей 300-1 настоящего Кодекса, а в случае обжалования такого постановления — не позднее пятнадцати дней со дня уведомления об оставлении жалобы без удовлетворения.

При отсутствии самостоятельного заработка у лиц в возрасте от шестнадцати до восемнадцати лет, совершивших административное правонарушение, штраф взыскивается с родителей или лиц, их заменяющих.

Штраф, наложенный за совершение административного правонарушения, вносится нарушителем в учреждение банка Украины, за исключением штрафа, взимаемого на месте совершения правонарушения, если иное не установлено законодательством Украины.

В случае неуплаты штрафа на месте совершения административного правонарушения документ, подтверждающий его оплату, или его копия не позднее трех рабочих дней по истечении срока, предусмотренного частью первой настоящей статьи, направляется правонарушителем в орган (должностному лицу), который вынес постановление о наложении этого штрафа.

Кодекс Украины об административных правонарушениях (КУоАП Украины) с комментариями к статьям

Стаття 307. Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, ав разі оскарження або опротестування такої постанови — не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу Ощадного банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Коментар:

Штраф — це грошове стягнення, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених КпАП та іншими законами України (ст. 27 КпАП). Це адміністративне стягнення накладається на правопорушників або в адміністративному порядку (органами адміністративної юрисдикції, повноваження яких визначені ст. 218 — 220′ і 222 — 2447 КпАП), або в судовому (адміністративно-юрисдикційні повноваження міських і районних судів, що регламентується ст. 221 КпАП).

Більшості адміністративних правопорушень притаманний саме цей вид адміністративного стягнення. Він передбачається за вчинення адміністративного правопорушення як єдиний або альтернативний захід. Змістом його є завдавання правопорушнику майнових витрат. Встановлюється строк сплати штрафу — це 15 днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу або 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення у випадку оскарження або опротестування постанови. Відрахування строку починається з наступного дня за днем вручення постанови. Штраф вноситься до установи Ощадбанку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У випадку оскарження або опротестування постанови про накладення штрафу рішення щодо скарги або протесту є актом управління, тому підлягає виконанню негайно, тобто відразу направляється органу-виконавцю.

У разі несплати штрафу — застосовується ст. 308 КпАП, у разі оскарження, опротестування, відстрочки виконання постанови — ст. 303 КпАП — щодо перебігу давності виконання постанов про накладення адміністративного стягнення. Статтею 303 КпАП визначено, що постанову треба виконати протягом трьох місяців з дня її винесення. Якщо правопорушення вчинила особа, віком від 16 до 18 років, і самостійного заробітку вона не має, то штраф стягується з батьків або осіб, які їх заміняють.

Також питання щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень регулюється іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 307. Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови — не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу Ощадного банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

(Стаття 307 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 196/96-ВР від 15.05.96)

Виконання постанов суду в адміністративних справах про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.

Адміністративна відповідальність реалізується шляхом застосування до винних осіб адміністративних стягнень, тобто у своїй сукупності вони й складають систему заходів адміністративної відповідальності. Загальною особливістю адміністративних стягнень є їх виховний, репресивний, каральний та профілактичний характер. Вони застосовуються лише до винних у вчиненні адміністративних проступків осіб.

Адміністративні стягнення, як правило, полягають у позбавлені або обмеженні певних прав, благ. Цим досягається мета покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням. За вчинений проступок громадянин або позбавляється будь- якого суб’єктивного права, або обмежується його правосуб’єктність, або на нього покладаються спеціальні “штрафні” обов’язки. Тобто, можна дати наступне поняття адміністративного стягнення – це заходи примусу, що застосовуються від імені держави до осіб, винних у скоєнні адміністративного правопорушення.

Систему адміністративних стягнень закріплено в ст.24 КпАП України , в якій їх перераховано з врахуванням зростання суворості:

-попередження;
-штраф;
-оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом правопорушення;
-конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення;

-позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові;

Штраф — найбільш поширений вид адміністративного стягнення майнового характеру. Він накладається на правопорушників в адміністративному або судовому порядку у випадках і межах, передбачених актами вищих органів державної влади і управління.

Відповідно до ст. 27 КпАП України штраф це грошове стягнення, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірах встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, штраф за постановою суду (судді) може бути призначений лише у розмірі, зазначеному у конкретній нормі вказаного Кодексу.

Розмір штрафу визначається переважно щодо офіційно встановленого розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян або, в окремих випадках у кратному розмірі до вартості проїзду або товару. Що стосується посадових осіб на відміну від громадян, чинним законодавством встановлені більш високі розміри стягнень.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють, в загальному порядку, передбаченому для стягнення штрафу, встановленому частиною 1 цієї статті.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Порядок провадження по виконанню постанови про накладення штрафу визначено главою 27 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 307 КпАП України штраф має бути сплачений не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Доказом виконання постанови, а саме сплати штрафу являється квитанція банківської установи, оригінал якої необхідно надати до секретаріату суду, у разі добровільної сплати штрафу.

Згідно ч. 1 ст. 308 КпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КпАП України , постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна,

Згідно ч. 2 ст. 308 КпАП України у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

— подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КпАП України та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

— витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто, після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, суд, яким винесено постанову, звертається до виконання постанова про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, шляхом надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, а відділ державної виконавчої служби уповноважений приступити до примусового стягнення подвійного розміру накладеного штрафу.

Підводячи підсумки, Южноукраїнський міський суд Миколаївської області звертається до громадян-правопорушників із пропозицією сплачувати штрафи за вчинення адміністративного правопорушення самостійно, в строки передбачені ст. 307 КпАП України , з метою уникнення застосовування до правопорушників заходів примусового виконання постанови.

КоАП Украины Статья 308. Принудительное выполнение постановления о взыскании штрафа

Спрашивает Вера
Вопрос #2252
Здравствуйте! Ответьте, пожалуйста, какая статья закона говорит о законном удвоение штрафа после просрочки? Заранее большое спасибо!

НОВЫЙ Кодекс Украины об административных правонарушениях

Статья 308. Принудительное выполнение постановления о взыскании штрафа

В случае неуплаты правонарушителем штрафа в срок, установленный частью первой статьи 307 этого Кодекса, постановление о наложении штрафа высылается для принудительного выполнения в отдел государственной исполнительной службы по месту жительства нарушителя, работы или по местонахождению его имущества в порядке, установленном законом.

В порядке принудительного выполнения постановления о взыскании штрафа за совершение административного правонарушения с правонарушителя взымается:

двойной размер штрафа, определенного в соответствующей статье этого Кодекса;

расходы на учет указанных правонарушений. Размер расходов на учет правонарушений определяется Кабинетом Министров Украины.

Статья 307. Сроки и порядок выполнения постановления о наложении штрафа

Штраф должен быть оплачен нарушителем не позднее как через пятнадцать дней со дня вручения ему постановления о наложении штрафа, а в случае обжалования или опротестования такого постановления — не позднее как через пятнадцать дней со дня сообщения об оставлении жалобы или протеста без удовлетворения.
В случае отсутствия самостоятельного заработка у лиц в возрасте от шестнадцати до восемнадцати лет, которые совершили административное правонарушение, штраф взымается с родителей или лиц, которые их заменяют.
Штраф, наложенный за совершение административного правонарушения, вносится нарушителем в учреждение банка Украины, за исключением штрафа, который взымается на месте совершения правонарушения, если другое не установлено законодательством Украины.

Коментар фахівця!

Штраф — основне адміністративне стягнення.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності, правовим наслідком адміністративного правопорушення. Воно застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу», у разі якщо боржником рішення не виконано в добровільному порядку.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

Так відповідно до ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП) штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови-не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. Якщо штраф в визначений ст. 307 КУпАП строк не сплачений, постанова про накладання адміністративного штрафу відповідно до ст. 308 КУпАП надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку встановленому законом. У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.

Слід зазначити, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, про що стягувач зазначає в постанові яка надсилається для примусового виконання.

Державний виконавець в свою чергу зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо виконавчий документ відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

В постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження повного виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору це 10 % від суми, що підлягає стягненню і витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, які нараховуються згідно Закону України «Про виконавче провадження» та калькуляції витрат виконавчого провадження затвердженої начальником відділу.

Після закінчення строку для самостійної сплати, якщо боржником адмін. штраф не сплачено та не надано підтверджуючих документів про сплату штрафу державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення.

Заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти чи інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника.; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи передбачені рішенням.

В процесі примусового виконання виконавчого провадження державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. Залучає працівників органів внутрішніх справ для примусового приводу боржників, які ігнорують виклики державних виконавців та самостійно не з»являються до відділу державної виконавчої служби.

У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місце знаходження боржника, державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.

У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про розшук та затримку транспортного засобу, яка є обов’язковою для виконання органами внутрішніх справ.

У разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець звертається до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України — до виконання зобов’язань за рішенням.

Державний виконавець має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища.

В разі потреби державний виконавець звертається до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

За порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», невиконання законних вимог державного виконавця, несвоєчасне подання або неподання звітів, про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан, а також неповідомлення боржником про зміну місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

За наявності ознак злочину в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів з поданням про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Отже, з огляду на вищесказане, порада – для уникнення непорозумінь з державною виконавчою службою не ігноруйте виписаний штраф, своєчасно оспорюйте або оплачуйте його.

Державний виконавець ВДВС Якимівського РУЮ Гречина Г.В.